Словарь української мови (1924)/окоренитися
| ◀ окопуватися | Словарь української мови О окоренитися |
окоренок ▶ |
|
Окорени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Укорениться, пустить корни. Переносно: крѣпко усѣсться. О, вже сів, окоренився! А не пора до дому? Константиногр. у.