Словарь української мови (1924)/окраса
| ◀ окрайчик | Словарь української мови О окраса |
окрасити ▶ |
|
Окра́са, си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. I. 31.
| ◀ окрайчик | Словарь української мови Борис Грінченко О окраса |
окрасити ▶ |
|
Словарь української мови — О
окраса
Борис Грінченко
1924
Окра́са, си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. I. 31.