Словарь української мови (1924)/окаювання
◀ окацубнути | Словарь української мови О окаювання |
окаянець ▶ |
|
Окаюва́ння, ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.
◀ окацубнути | Словарь української мови Борис Грінченко О окаювання |
окаянець ▶ |
|
Словарь української мови — О
окаювання
Борис Грінченко
1924
Окаюва́ння, ня, с. Замокъ связывающій два куска дерева. Мнж. 187.