Словарь української мови (1924)/окукобитися
| ◀ окукобити | Словарь української мови О окукобитися |
окульбачити ▶ |
|
Окуко́битися, блюся, бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
| ◀ окукобити | Словарь української мови Борис Грінченко О окукобитися |
окульбачити ▶ |
|
Словарь української мови — О
окукобитися
Борис Грінченко
1924
Окуко́битися, блюся, бишся, гл. 1) Свить гнѣздо. 2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.