Словарь української мови
Борис Грінченко
О
окрикати
Берлін: Українське слово, 1924

Окрика́ти, ка́ю, єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. См. Окликати, оголошувати.