Словарь української мови (1924)/околичник
| ◀ околиця | Словарь української мови О околичник |
околичній ▶ |
|
Околи́чник, ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. I. 277.
| ◀ околиця | Словарь української мови Борис Грінченко О околичник |
околичній ▶ |
|
Словарь української мови — О
околичник
Борис Грінченко
1924
Околи́чник, ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность. Шух. I. 277.