Словарь української мови (1924)/окаянний
◀ окаянець | Словарь української мови О окаянний |
окаянниця ▶ |
|
Окая́нний, а, е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.
◀ окаянець | Словарь української мови Борис Грінченко О окаянний |
окаянниця ▶ |
|
Словарь української мови — О
окаянний
Борис Грінченко
1924
Окая́нний, а, е. Окаянный. Щоб тебе окаянного земля не приняла. К. ЧР. 379.