Словарь української мови (1924)/окривджати
| ◀ окриватися | Словарь української мови О окривджати |
окривіти ▶ |
|
Окривджа́ти, джа́ю, єш, сов. в. окри́вдити, джу, диш, гл. Обижать, обидѣть. Я їй дав усі гроші, а вона мені не дала усього хліба, за що ж вона мене окривджає? НВолын. у.