Словарь української мови (1924)/окуляри
| ◀ окульбачити | Словарь української мови О окуляри |
окулясом ▶ |
|
Окуля́ри, рів, м. мн. 1) Очки. Мнж. 4. На очі вставлю окуляри. Котл. Ен. II. 15. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачає дак купи їй окуляри. Кв. I. 140. — вте́рти. Провести, надуть. 2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.