Цю сторінку схвалено
То сьпівай не про ранок любови,
А про захід вечірнїй життя.
Не однаково сьвітять всїм зорі,
Не всїм щастя пізнатись дає;
Але всяк побиваєть ся в горі,
Кожен мав безталаннє своє.
II.
***
З гір побігли тїни,
Облягли ставки;
В небі забілїли,
Потяглись чайки.
Тихесенько-тихо,
А душа болить:
До кого припасти,
Голову схилить?
Чим сьвіт рвеш ся з дому,
А в вечері рад,
Що знайшов спочивок,
Що вернувсь назад.
ІВАН ШЕРР.
Про вірного друзяку.
На сьвітї держались вони з будування;
То й нинї стояли поверх рештування;
