Дванацять
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Дванацять пер.: Василь Бобинський Львів: Нова Культура, 1923 |
|
|
 |
ОЛЕКСАНДЕР БЛОК
ДВАНАЦЯТЬ
Балляда революції
Переклад і передмова
ВАСИЛЯ БОБИНСЬКОГО
ЛЬВІВ 1923
„НОВА КУЛЬТУРА“
ПОРТРЕТ О. БЛОКА КИСТИ АРТ.-МАЛЯРЯ К. СОМОВА.
ОКЛАДНИКУ Й МАРКУ ВИКОНАВ — — — — — —
— — — — — — АРТ.-МАЛЯР РОБЕРТ ЛІСОВСЬКИЙ
ДРУКОВАНО В „НОВОЧАСНІЙ ДРУКАРНІ“ ЛЬВІВ.
Олександер Олександрович Блок уродився в Петрограді 1880 р. Його батько був ученим юристом, що залишив декілька научних праць; мати була донькою відомого російського природника А. Н. Бекетова.
Життя Олександра Блока, небагате на зверхні події, пропливло в Петрограді, відкіль він майже не виїздив. Покінчивши історично-фільольогічний факультет петроградського університету та подружившися Блок віддався літературній праці та вів її аж до хвилини своєї смерти, себто до 7. серпня 1921 р.
Провідне місце в модерній російській поезії, яке йому без вагань признали та признають сучасники, бачучи в йому глибокий звязок з ґеніяльною творчістю Пушкіна, Баратинського, Лєрмонтова й инших Блок здобув собі глибокою особистою лірикою, в якій висказуючи свої власні переживання, став виразником також того всього, чим жила вся сучасна йому Росія та чим житимуть довго ще цілі покоління.
Сюди належать збірки його лірик: „Вірші про Прекрасну Жінку“, „Несподівана Радість“, „Земля в снігу“, „Нічні години“, циклі поезій „Снігова Маска“ та „Відплата“ (Возмездие) і ряд драматичних пес, в дійсности драматизованих лірик: „Балаганчик“, „Король на майдані“, „Незнайома“, „Пісня судьби“.
Окреме місце займають два твори Блока, написані в часі Великої Пролєтарської Революції, в січні 1918 р. Це балляда „Дванацять“, та поема „Скифи“.
Ці дві поеми являються свого роду завершенням всієї творчости Блока. В них він дає відповідь на цілий ряд питань, які ставляло йому російське життя дореволюційної доби. Без вагання, з повною свідомістю, а одночасно з захопленням, з радістю, всією своєю душею Блок приняв революцію і віддав їй себе цілого.Відчував він її чисто фізіольогічно. „Грюкіт розвалу старого світу“ він чув, по його словам, фізично, слухом, в часі писання „Дванацяти“ та після цього.
„Всім серцем, всім тілом, всією істотою своєю слухайте революцію!“
він кликав до своїх сучасників.
Цей заклик, — живими образами заворожений в усіх його творах, — особливо ярко й пориваючо промовляє до нас із суворих, витоплених із дивного аліяжу трівіяльних та натхненних слів, рядків його революційної балляди „Дванацять“.
В. БОБИНСЬКИЙ.
|
I. Бабуся неначе курочка, А он слуга господній — Вітер шалений, Ніч все блище. II. А Ванька й Катька у шинку… Навколо все в огнях-огнях… III. IV. V. VI. VII. — Тьфу, скиглить, мов катарника. Гей, гей, хлопці браві, VIII. IX. X. XI. XII. Трах-тах-тах! І тільки гонить Так ідуть вони повагом |
Пресовий прокуратор у Львові сконфіскував видавництву „Нова Культура“ кілька виривків в перекладі на українську мову революційної поеми Блока „Дванацять“ а саме: „Ми на горе всім буржуям Світовий пожар роздуєм. Світовий пожар в крови — Господи благослови!“ — „Гей, гей хлопці браві, Буть сьогодні в нас забаві!“ „Брами, двері на ключі! Будуть грабежі в ночі!“ „Отвирайте всі шинки! Загуляють босяки!“ — „Крок держи революційний! Близько ворог невспокійний! Гей, вперед на шлях свободи, Робітничий народе!“ — „Спереду з крівавим стягом В хуртовині недозримий, І з рушниці незранимий, Ніжним кроком надтуманним, Сніжним зітхом перлотканним — У віночку білих роз Перед ними — Йсус Христос.“ Поема ця була надрукована в перекладі на польську мову в 1921 р. в Варшаві Карлом Вінавером (головний склад в сусп. книгарні „Książka“), а опісля була надрукована російською мовою видавництвом „Русалка“ в 1922 р. у Львові. В обох цих виданнях не був сконфіскований ні один уступ. І тільки після видання цеї поеми українською мовою пресовий прокуратор у Львові посчеркав вище наведені уривки. З того виходилоби, що не про зміст ходить п. прокураторови, але про мову, якою повища поема може бути друкована. Такі примхи п. цензора наражують видавництво на величезні матеріяльні страти і перешкоджують нормальній праці видавництва. При цьому долучаємо згадану поему українською мовою.
Супроти цего нище підписані запитують: Чи пан міністр справедливости схоче поучити пана пресового прокуратора у Львові, щоби на будуче шанував свободу преси загварантовану Конституцією Р. П. і не кермувався ніякими иншими зглядами в відношенню до українських, а головно соціялістичних видавництв.
Варшава, дня 14. грудня 1923.
(Підписи).
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|