Словарь української мови (1924)/відмічати
◀ відмітний | Словарь української мови В відмічати |
відмова ▶ |
|
Відміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. відмі́тити, чу, тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
◀ відмітний | Словарь української мови Борис Грінченко В відмічати |
відмова ▶ |
|
Словарь української мови — В
відмічати
Борис Грінченко
1924
Відміча́ти, ча́ю, єш, сов. в. відмі́тити, чу, тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.