Словарь української мови (1924)/відмін
◀ відміл | Словарь української мови В відмін |
відміна ▶ |
|
Відмі́н, ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, одмін несе. АД. I. 100.
◀ відміл | Словарь української мови Борис Грінченко В відмін |
відміна ▶ |
|
Словарь української мови — В
відмін
Борис Грінченко
1924
Відмі́н, ну, м. Выкупъ. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде милий, одмін несе. АД. I. 100.