Словарь української мови (1924)/відмітний
◀ відмітити | Словарь української мови В відмітний |
відмічати ▶ |
|
Відмі́тний, а, е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.
◀ відмітити | Словарь української мови Борис Грінченко В відмітний |
відмічати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відмітний
Борис Грінченко
1924
Відмі́тний, а, е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.