Словарь української мови (1924)/відмінний

by Борис Грінченко

◀ відмінити

Словарь української мови Борис Грінченко В відмінний

відмінник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відмінний, а, е. Отличный, отличающійся отъ. Почнеш ік Волині зближатися, зараз постережеш, що пішла перед тобою одмінна од нашої сторона. К. (О. 1861. II. 233).