Словарь української мови (1924)/відмикатися
| ◀ відмикати | Словарь української мови В відмикатися |
відмикувати ▶ |
|
Відмика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. відімкну́тися, ну́ся, нешся, гл. Отпираться, отпереться (о замкѣ). Не відмикається чогось замок: чи заіржавів, чи й зовсім поламався.