Словарь української мови (1924)/відмагатися

by Борис Грінченко

◀ відмагати

Словарь української мови Борис Грінченко В відмагатися

відмазати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відмага́тися, га́юся, єшся, сов. в. відмогти́ся, можуся, жешся, гл. 1) Отговариваться, отговориться, отказываться, отказаться. ХС. VII. 420. Як уже там царівна не одмагалась, шо не робила, — треба їй за його йти. Мнж. 29. Черга йти меншому на сторожу, — той одмагається. Мнж. 22. 2) Отдѣлываться, отдѣлаться, избавляться, избавиться. Слухайся мене, то, може, од батька одможешся. Рудч. Ск. II. 118. Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже. Г. Барв. 335.