Словарь української мови (1924)/відотіль
| ◀ відорювати | Словарь української мови В відотіль |
відпадати ▶ |
|
Відоті́ль, нар. = Відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
| ◀ відорювати | Словарь української мови Борис Грінченко В відотіль |
відпадати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відотіль
Борис Грінченко
1924
Відоті́ль, нар. = Відтіль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.