Словарь української мови (1924)/віднімати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
віднімати
Берлін: Українське слово, 1924

Відніма́ти, ма́ю, єш, сов. в. відня́ти, німу́, меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи може в лісі хто відняв? Шевч.