Словарь української мови (1924)/відмуровувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відмуровувати
Берлін: Українське слово, 1924

Відмуро́вувати, вую, єш, сов. в. відмурува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.