Словарь української мови (1924)/відничок
◀ відниця | Словарь української мови В відничок |
віднімати ▶ |
|
Відничо́к, чка́, м. Ум. отъ відник.
◀ відниця | Словарь української мови Борис Грінченко В відничок |
віднімати ▶ |
|
Словарь української мови — В
відничок
Борис Грінченко
1924
Відничо́к, чка́, м. Ум. отъ відник.