Словарь української мови (1924)/відмолювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відмолювати
Берлін: Українське слово, 1924

Відмо́лювати, люю, єш, сов. в. відмоли́ти, лю́, лиш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.