Словарь української мови (1924)/відмолювати

by Борис Грінченко

◀ відмолочувати

Словарь української мови Борис Грінченко В відмолювати

відмолюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відмо́лювати, люю, єш, сов. в. відмоли́ти, лю́, лиш, гл. Отмаливать, отмолить. Щоб відмолювали тяжкії мої гріхи. Стор. Буду просить Бога.... може ще і одмолю його (сина). Рудч. Ск. II. 115.