Вікіджерела

Вікіджерела:Проза сьогодні/листопад

< Вікіджерела:Проза сьогодні
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

листопад: календар • поезія • цитата

1 листопада

  • 1604 — у Лондоні відбулася прем'єра трагедії Шекспіра «Отелло»
  • 1636 — народився Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму
  • 1851 — народився Іван Манжура, український поет, фольклорист, перекладач
  • 1861 — народилася Дніпрова Чайка, українська письменниця
  • 1862 — народився Дмитро Міллер, український історик
  • 1876 — народився Олександр Козловський, український поет
  • 1903 — помер Теодор Моммзен, німецький історик, філолог, юрист, Нобелівський лавреат 1902 року
  • 1937 — розстріляний Степан Бен, український поет
  • 1995 — помер Федір Шевченко, український історик, редактор, публіцист


…
 
Сон-чарівник на веселчастих крилах пролинув, і зразу змінилась картина. І знов зашуміла Алма і Салгір, і веселая Кача, і знов зарясніли садки, з тонких минаретів сміливо й дзвінко гукають і знов муедзини, шумлять — гомонять городи, б'є джерелом в їх життя військове і крамарське, під захистом грізної сили рядком притулились і ластівка щастя, і горе — гіркая зозуля. Давнєє горе неволя.! Грають — хвилюють торги, а крізь гомін і регіт і лайку чується стогін невольників бідних, чується брязкіт кайданів. Он там на торзі під гиллястим чинаром купка дівчаток заплаканих тулються наче ягнята, забачивши вовка, а ось-де і вовк: татарин пузатий, багатий їх оглядає поглядом хижим і скверним. Он там трохи далі — дозорщик, пекельна душа, закуповує гурт молодих парубків, вибірає, неначе худобу. Ще дужче розлігся брязкіт кайданів: через місто сумно йдуть невольники на роботу бідні, не прості раби — козаки-юнаки, лихі вороги найяснійшого хана! За те ж не звичайно закуті: в тройчасті кайдани, утроє дозорщиків з ними, в дозорщика довші утроє бичі… Неначе на глум та на посміх, орлів України приставили камінь лупати та строїти мури темниці — на себе-ж. Не год і не два вже міняли кати їм роботу, все тяжчу, все важчу давали — та держаться живі орли — козаки, жива ще надія в козачій душі, і крізь брязкіт кайданів чується регіт і жарти, і пісня про славу Вкраїни.
  

сторінка →

2 листопада

  • 1881 — народився Остап Грицай, український поет, літературознавець, публіцист, перекладач
  • 1884 — народився Олександр Білецький, український літературознавець
  • 1914 — помер Вікентій Хвойка, археолог, відкривач Трипільської, Зарубинецької та Черняхівської культур
  • 1950 — помер Джордж Бернард Шоу, англійський драматург, лавреат Нобелівської премії (1925)
  • 1937 — розстріляний Яків Савченко, український поет, літературний критик, публіцист


…
 
БАРОНОВА-КОЗИНО
— Вибачте, тобто — мерсі… Скажіть, будь ласка, чи вдома Мазеніни?
ДЯДЬКО ТАРАС

— Гм… Зайломази, ви хотіли спитати.

У Баронової-Козино закалатало серце. Пальцями до вух:

— Вибачте, ви ще, мабуть, не читали — в сьогоднішній газеті є публікація…

ДЯДЬКО ТАРАС
— А в завтрашній буде моє спростовання: тільки Зайломази! Чуєте? Зайломази! Як це так: раз, два, три — і вже Мазеніни, га! Та ви знаєте, як це за старого режиму робилося, га! Знаєте, що тоді потрібно було, щоб змінити прізвище — цілі роки і найвищий царський дозвіл, га! Знаєте, наприклад, як міняв у нас (і це, між іншим, історичний факт) своє прізвище секретар одної земської повітової управи, Каленик Митрофанович Гімненко. (Баронова-Козино, ойнувши, сіла). Це ж не то, що, припустімо, Непий-Пиво, або Тягни-Рядно якесь, а справді трагічне прізвище. Знаєте, що за великі гроші виправив він його на Говненка (Баронова-Козино тихо знепритомніла), а далі, ну не як не можна. Та знаєте, що тільки по трьох роках клопотання, тільки сам цар Олександер третій соїзволив змінити Говненка на Вороненка, га!
  

сторінка →

3 листопада


сторінка →

4 листопада

сторінка →

5 листопада

сторінка →

6 листопада

  • 1811 — народився Маркіян Шашкевич, священик УГКЦ, український письменник, поет, голова «Руської трійці»
  • 1852 — народився Дмитро Мамін-Сибіряк, російський письменник
  • 1912 — помер Микола Лисенко, український композитор, збирач пісенного фольклору
  • 1931 — помер Володимир Охримович, український галицький громадсько-політичний діяч, учений, журналіст, правник
  • 1941 — помер Григорій Кернеренко, український письменник, поет, перекладач
  • 1941 — помер Моріс Леблан, французький письменник і журналіст, автор образу благородного грабіжника Арсена Люпена


…
 

Чи зможе ж хто уявити собі, як важко жити в світі божому маленькій, полохливій і беззахистній мишці?! Й справді, таке мізерне звірятко, а проти його рішуче всі на світі. Я живу в п'ятиповерховім будинку, недалечко від Сінної, й у всіх п'ятьох поверхах повнісенько моїх найлютіших ворогів. Аж жах бере! А чи багато ж треба такій маленькій, бідній мишці, як я? Шматочок сальця, кілька крихоток — от уже й неголодна. Далебі, я нікому, зовсім нікому нічого лихого не роблю, а тим часом досить з'явитися мені на видноті вдень, як зараз же зчиниться вереск:

— Миша, миша!… Бийте її!…

Щось невимовно страшне! І додам ще: зовсім несправедливе! Та же ж на світ божий я народилася мишою й не можу бути чимсь иншим. Хіба ж я винна, що я миша! Звичайно, далеко користніще кішкою бути, але я б цього саме й не хотіла, бо кішка — кляте створіння. І, на мою думку, всі коти й кішки найбільші в світі ледарі — дармоїди, і я, правду кажучи, й разу на свої очі не бачила жадного статечного кота чи кішки. Додайте до цього ще й їхнє повсякчасне лукавство, котрим переважають котів та кішок хіба тілько любі їхні хазяї — панове люде.
  

сторінка →

7 листопада

сторінка →

8 листопада

  • 1674 — помер Джон Мілтон, англійський поет
  • 1758 — народився Мелетій Модест Гриневецький, український церковний діяч, історик, джерелознавець
  • 1837 — народився Ілля Чавчавадзе, грузинський письменник
  • 1868 — народилася Марія Грушевська, українська вчителька, перекладачка, мистецтвознавиця
  • 1879 — народився Мілан Шуфлай, хорватський історик і письменник
  • 1883 — народився Остап Луцький, український публіцист і поет
  • 1887 — народився Дмитро Вітовський, український політик, військовик і літератор
  • 1891 — народився Олесь Досвітній, український письменник
  • 1900 — народилася Марґарет Мітчелл, американська письменниця
  • 1921 — помер Павол Орсаг, словацький поет, письменник
  • 1940 — помер Микола Гнатишак, теоретик та історик літератури, літературний критик, журналіст
  • 1953 — помер Іван Бунін, російський письменник, поет, лавреат Нобелівської премії 1933 року

сторінка →

9 листопада

  • 1794 — помер Григорій Сковорода, український просвітитель, філософ, поет
  • 1818 — народився Іван Тургенєв, російський письменник
  • 1823 — помер Василь Капніст, український поет, драматург
  • 1872 — народився Богдан Лепкий, український поет, прозаїк, літературознавець, перекладач, видавець
  • 1891 — народився Федір Ернст, український історик, мистецтвознавець та музеєзнавець
  • 1897 — народився Яків Качура, український письменник
  • 1918 — помер Гійом Аполлінер, французький поет-сюрреаліст, літературний критик
  • 1918 — помер Сергій Андреєвський, російський поет, перекладач, літературний критик
  • 1923 — помер Василій Авенаріус, російський письменник
  • 1937 — розстріляний Володимир Щепотьєв, український музикознавець, фольклорист, педагог
  • 1939 — помер Ольгерд-Іполіт Бочковський, український соціолог, політолог і етнолог, педагог, публіцист, громадський діяч
  • 1975 — помер Іван Сенченко, український письменник, журналіст


…
 
„Проте революційний рух рециною проніс“.

Вірш ніде не спиняється, що як раз і є в ладу з тим образом який він дає.

В зязку з цим — подивіться — в кожнім слові сього віршу є звук „р“ який теж яскраво звуками підкреслює образ бігунки; такий образ поета (наперекір міщанському жаху й інститутській соромливости). Такий прийом зветься алітерацією.

Алітерація є могутнім засобом для звукових ефектів. Відчуваючи характер окремих звуків, знаючи лагідність „л“, бурхливість „р“, сичання „с“, дзюрчання „дз“, бубон „б“, закляклість „к“, мелодійность „м“, знаючи безмежну здатність звуків і іх комбінацій одбивати звуки життя, поет в силі утворити справжню звукопись.

(…)

Дам де які найзагальніші вказівки за нерозробленістю теми „А“ — звук радости й сили, найповнішій звук, „У“ навпаки найглухіший, „О“ типовий звук украінськоі мелодіі з іі величним сумом, „і“ квиління; „е“ найбільш нейтральний голосозвук. (Ці приближні вказівки не претендують ні в яким разі на непохибність і абсолютність — в якому контексті вони придбавають ріжних значінь — хочу вказати тільки на увагу, що іі треба звертати на наголошений, головний звук слова і рядка).
  

сторінка →

10 листопада

Всесвітній день науки

сторінка →

11 листопада


…
 

В початку липня, в надзвичайно жарку пору, під вечер, один молодий чоловік вийшов із своєї комірки, котру віднаймав з другої руки при С-м переулку, на вулицю, і звільненька, мов би в нерішимости, пустився до К-го мосту.

Він щасливо уникнув стрічі з своєю господинею на сходах. Комірка його находилась під самою крівлею високого пятиповерхового дому і подобала радше на шафу, чим на кватиру. Господиня-ж його, у котрої він наймав отсю кімнатку з обідом і прислугою, поміщалась о одні сходи низше, в окремій кватирі, і кождий раз при виході на вулицю йому конечно було треба переходити мимо її кухні, що майже заєдно була отворена на остіж на сходи. І кождий раз молодому чоловікови при отсім переході чинилось якось хоробливо-лячно, котрого то чувства він стидався і від котрого хмурився. Він був задовжений по самі уха у господині і боявся з нею стрічатися.

Не те, щоб він був такий, трусливий або чудак, цілком навіть противно; але від якогось часу він був в роздразненім і напруженім стані, похожім на гіпохондрію. Він до тої степени понурився в собі і відчужився від всіх, що боявся навіть кождої стрічі, не тілько стрічі з господинею. Він був задавлений бідністю; але навіть гірке положення перестало в послідні часи дошкуляти йому. Буденними справами своїми він цілком перестав і не хотів заниматись. Ніякої господині на ділі він не боявся, що би та й не задумувала проти него. Але остановлятись на сходах, слухати усяких теревенів про усю ту скучну буденщину, до котрої йому ніякого діла, усі ті напасти за заплату, угрози, жалі, і притім самому викручуватись, звинятись, кривити душею, — ні, радше вже промкнутись як-небудь кіткою по сходах і втечи, щоб ніхто не бачив.
  

сторінка →

12 листопада

  • 1808 — народився Осип Бодянський, письменник, етнограф, дослідник і видавець стародавніх слов'янських історичних праць
  • 1905 — народився Іван Крушельницький, український поет, драматург
  • 1927 — помер Іван Калинович, український бібліограф, видавець, політичний діяч
  • 1941 — помер Кость Левицький, український державний діяч, публіцист, адвокат

сторінка →

13 листопада

сторінка →

14 листопада

  • 1831 — помер Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ, творець систематизованої теорії діалектики
  • 1839 — народився Михайло Старицький, український письменник і культурний діяч
  • 1868 — народився Артур Хоуи Девіс (Стіл Радд), австралійський письменник
  • 1877 — народився Дмитро Антонович, український історик мистецтва й театру, ректор Українського вільного університету
  • 1896 — народився Григорій Коляда, український книгознавець
  • 1918 — створено Українську академію наук

сторінка →

15 листопада

  • 1860 — народився Семен Фруг, російський і єврейський поет
  • 1862 — народився Ґергарт Гауптман, німецький письменник, Нобелівський лавреат 1912 року
  • 1862 — народився Микола Кузьменко, український письменник
  • 1869 — народився Василь Бартольд, російський сходознавець, мовознавець, арабіст, тюрколог, ісламознавець
  • 1885 — народився Матвій Яворський, український історик
  • 1894 — народився Іван Падалка, український художник, ілюстратор, педагог
  • 1912 — помер Дмитро Мамін-Сибіряк, російський письменник
  • 1916 — помер Генрик Сенкевич, польський письменник, лавреат Нобелівської премії 1905 року
  • 1936 — помер Василь Данилевич, український історик, археолог, музеєзнавець
  • 1945 — в Аугсбурзі (Німеччина) засновано Українську Вільну академію наук. Першим президентом УВАН обрано Дмитра Дорошенка
  • 1946 — в УРСР введено в навчальний процес новий, наближений до російського, український правопис
  • 1973 — помер Пантелеймон Ковалів, український мовознавець


…
 
Геншлева входить скоро та нечайно, просто від роботи; втирає собі руки.
ГЕНШЛЕВА.

Чого ревиш так?

ГЕНШЕЛЬ.

— Добре, що ти вже прийшла! — Отсей чоловік каже…

ГЕНШЛЕВА
хоче забирати ся.

Ет, дурницї.

ГЕНШЕЛЬ.

Маєш тут лишити ся.

ГЕНШЛЕВА.

Ви десь добре пяні, всї на купу! Що вам прийшло такого до голови? Ви гадаєте, що я позволю кепкувати із себе?

Хоче йти геть.
ГЕНШЕЛЬ.

Ганно, я раджу тобі. Отсей чоловік каже…

ГЕНШЛЕВА.

О, про мене, най собі каже, що хоче!

ГЕНШЕЛЬ.

…Що ти мене на кождім кроцї ошукуєш.

ГЕНШЛЕВА.
Що? Що? Що? Що?
  

сторінка →

16 листопада

  • 1788 — народився Дмитро Бантиш-Каменський, український історик, археограф
  • 1878 — помер Джура Якшич, сербський поет, художник, письменник, драматург
  • 1924 — помер Олександр Архангельський, російський хоровий диригент, композитор
  • 1942 — помер Северин Данилович, український адвокат, публіцист, громадсько-культурний і політичний діяч
  • 1966 — розпочався V З'їзд письменників України, який виступив проти русифікації


…
 
Ця подія, яку мені не хотілося б розповідати в тоні неналежної легковажности, сталася в літі 18… року. Містер Бернебі Шатлворси — один спосеред найбагатших і найповажніших громадян міста й округи — зник на скільки днів при обставинах, що збудили підозріння про злочинство. М-р Шатлворси вибув з Ретлборо дуже рано-вранці в суботу, верхи, висловивши намір податися до міста С., щось у п'ятнадцятьох милях від Ретлборо, і повернути вночі того самого дня. Через дві години після того, одначе, його кінь повернувся без верхівця і без саквів, приладжених до його сідла перед від'їздом. Кінь був поранений і ввесь закаляний. Ці обставини зчинили чималу тривогу серед друзів Шатлворси, і коли в неділю вранці з'ясувалось, що він і досі не повернувся, все місто повстало «en masse», щоб іти шукати його тіло.
  

сторінка →

17 листопада

  • 1494 — помер Джованні Піко делла Мірандола, італійський філософ епохи Відродження
  • 1624 — помер Якоб Беме, німецький філософ-пантеїст, письменник-містик
  • 1776 — народився Фрідріх Крістоф Шлоссер, німецький історик
  • 1807 — народився Володимир Бенедиктов, російський поет
  • 1811 — народився Микола Іванишев, автор праць з історії слов'янських законодавств
  • 1878 — народився Станіслав Здзярський, польський славіст, історик літератури, фольклорист

сторінка →

18 листопада

  • 1827 — помер Вільгельм Гауфф, німецький письменник, збирач казок
  • 1847 — народився Володимир Навроцький, український вчений-економіст, статистик і публіцист
  • 1859 — народився Кость Левицький, український державний діяч, голова Державного секретаріату ЗУНР
  • 1881 — народився Сергій Остапенко, український економіст, освітянин, державний і політичний діяч
  • 1885 — помер Євген Желехівський, український лексикограф, фольклорист
  • 1922 — помер Марсель Пруст, французький письменник
  • 1933 — КП(б)У прийняла рішення про припинення політики українізації
  • 1954 — помер Ян Токаржевський-Карашевич, український політичний і дипломатичний діяч, історик-геральдист

сторінка →

19 листопада

  • 1789 — народився Михайло Лучкай, український мовознавець, фольклорист
  • 1863 — помер Міхал Ґрабовський, польський письменник, літературний критик, історик, представник «української школи» в польськомовній літературі
  • 1875 — народилася Катря Гриневичева, українська письменниця
  • 1942 — загинув Бруно Шульц, польськомовний письменник та графік

сторінка →

20 листопада


…
 

— Чи вони казали вам, що хочуть донести російській команді про все, що тут діється?

— Так, паноньку, так — сказав свідок.

Лице четаря Жабика сіяло радістю!

Борович передавав судові все те по німецьки.

Поручник Банах-Прислопський нетерпеливився. Він совався по кріслі, що аж скрипіло.

— Вона вповні підтверджує цілий акт обвинувачення — сказав предсідник. — Чи пан оборонець має які питання? Здається це буде зовсім злишне.

— Противно! Хочу свідка про дещо спитати — сказав Банах-Прислопський.

— Прошу дуже — відповів з нехіттю предсідник, для котрого розправа вже за довго тревала.

— Прошу запитати свідка, чи тоді як обвинувачені все те свідкові оповідали, був там носорожець-ріноцерус?

Борович передав питання свідкові.

— Так, паноньку, так — відповів свідок.
  

сторінка →

21 листопада

  • 1555 — помер Ґеорґіус Аґрікола, німецький вчений епохи Відродження
  • 1694 — народився Вольтер, французький письменник, філософ, просвітитель
  • 1811 — помер Генріх фон Кляйст, німецький драматург, поет, прозаїк
  • 1830 — народився Андрій Маркевич, український громадський діяч, етнограф
  • 1844 — помер Іван Крилов, російський байкар
  • 1886 — помер Йоганн Шерр, німецький письменник, історик літератури, публіцист
  • 1919 — помер Гнат Михайличенко, український письменник, політичний діяч
  • 1919 — помер Василь Чумак, український поет, публіцист, громадський і культурний діяч
  • 1928 — помер Герман Зудерман, німецький письменник
  • 1931 — помер Остап Макарушка, український філолог, педагог
  • 1937 — страчений Василь Мазуренко, український громадсько-політичний і державний діяч, економіст
  • 1969 — помер Юрій Меженко, український бібліограф, бібліотекознавець, книгознавець, літературознавець
  • 1975 — помер Богдан Кравців, український поет, перекладач, редактор, критик

сторінка →

22 листопада

  • 1801 — народився Володимир Даль, український та російський мовознавець
  • 1830 — народився Леон Фер, французький лінгвіст, сходознавець
  • 1842 — народився Жозе-Маріа де Ередіа, французький поет
  • 1869 — народився Андре Жід, французький письменник, лавреат Нобелівської премії (1947)
  • 1873 — помер Михайло Максимович, український науковець, історик
  • 1916 — помер Джек Лондон, американський письменник
  • 1937 — помер Володимир Білий, український педагог, етнограф, літературознавець


Смок Беллю. (Німеччина, 1948)

…
 

Смок почалапав назад до свого маленького табору. Шорті, що саме скінчив промивати пісок, вибухнув, побачивши його.

— Ось маєте — гукнув Шорті, простягаючи миску. Подивіться сюди. Брудна золота каша! Тут принаймі буде на дві сотні. Воно лежало з самого верху піску. Я багато вештався тут, але ніколи не бачив нічого такого, як ось у цій мисці.

Смок кинув байдужий погляд на золото, налив собі чашку кави і сів. Джой відчула, що щось трапилося і кинула на нього стурбований, запитливий погляд. Шорті розгнівала байдужість товариша до його відкриття.

— Чому ви не радієте? — спитав він. — Ми здобули тут таке золото, а ви навіть і носа не хочете повернути до цієї миски?

Раніш ніж одповісти, Смок відпив ковток кави.

— Шорті, чим наші обидві заявки нагадують Панамську протоку?

— Що це за відповідь?

— Східній вхід до Панамської протоки лежить на захід від західнього входу. От вам і все.

— Далі, — сказав Шорті: — я не розумію нічогісінько.

— Себто, Шорті, ви зробили обидві наші заявки на великому коліні, що скидається на кінську підкову.

Шорті поставив миску з золотом і встав.

— Далі, — повторив він.

— Верхня віха числа двадцять вісім на десять футів нижче за нижню віху числа двадцять сім.

— Ви, Смоку, думаєте, що ми не маємо нічого?

— Гірше, ніж це. Ми маємо на десять футів менше від нічого.
  

сторінка →

23 листопада

сторінка →

24 листопада

  • 1571 — помер Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч
  • 1632 — народився Бенедикт Спіноза, голландський філософ
  • 1826 — народився Карло Коллоді, італійський письменник і журналіст, автор «Піноккіо»
  • 1833 — народився Йован Змай, сербський поет
  • 1849 — народилася Френсіс Годжсон Бернетт, англо-американська письменниця та драматург
  • 1859 — опублікована праця Чарльза Дарвіна «Походження видів…»
  • 1882 — народився Микола Ґалаґан, український громадсько-політичний діяч, публіцист
  • 1884 — помер Григорій Воробкевич, український поет
  • 1888 — народився Дейл Карнегі, американський психолог, письменник
  • 1909 — народився Богдан Нижанківський, український галицький письменник
  • 1934 — помер Михайло Грушевський, український історик і державний діяч
  • 1937 — розстріляний Іван Кучеренко, український кобзар, громадський діяч
  • 1947 — помер Валентин Садовський, український громадський діяч, журналіст


…
 

І мусіло се бути дійсно щось важне й дивне заразом, бо правник не спізнявся ніколи і не зворушувався так легко. А тепер від часу до часу поглядав на малого льорда з виразом смутку і неспокою, кілька разів здержував зітханнє. Пан Гевішем був завсігди в найсердечнійших зносинах із Седриком, а тепер навіть не всміхнувся до нього, не заговорив, якісь дивні і прикрі гадки опанували його.

В сій хвилі забув правник про цілий світ, думав лише про сю одну, важну, дивну вістку, яку нині ще мав звістити ґрафови. Знав, що сим завдасть йому тяжкий удар, бо ся вістка несла з собою заповідь великих змін, обертала в ніщо всі надії, всі пляни ґрафа, руйнувала цілу будучність малого льорда. Пан Гевішем був правником і привик холодно глядіти на справи, а однак серце його стискалося, коли видів очима по тім світлім товаристві, по тих величних салях, та з черги переносив зір то на ґрафа, що сидів у фотели, то на всміхнене дитя при його боці. О, який страшний удар мав їм завдати!
  

сторінка →

25 листопада

  • 1562 — народився Лопе де Вега, іспанський драматург і поет
  • 1838 — народився Іван Нечуй-Левицький, український письменник, етнограф, фольклорист
  • 1884 — народився Іван Калинович, український бібліограф, видавець, політичний діяч
  • 1891 — народився Клим Поліщук, український письменник, публіцист
  • 1937 — розстріляний Микола Івасюк, український художник
  • 1937 — розстріляний Іван Любарський, український мовознавець, освітянин


…
 

В велику пятницю Палажка повела богомольців на Поділ. Богомольці заночували в Брацькому манастирі. Утрення мала початись в третій годинні о півночі. Богомольці збірались лягти спати покотом на траві під липами просто чернечих келій. З одних дверей келіі за богомольцями слідив очами один чернець, молодий, здоровий та повновидий, з довгою чорною бородою. Він набачив у церкві Мелашку. Іі краса так вразила ёго, що він не міг одірвати од неі очей. Він вийшов слідком за нею з церкви, підглядів, як вона сіла з богомольцями під липами полуднувати, и все стояв на дверях, доки смерклось на дворі и богомольці полягали рядом на траві. Він наглядів, що Мелашка лягла другою од краю и пішов у свою келію.

З самого краю коло Мелашки лягла баба Палажка и ніби стерегла своє стадо, як добрий пастир. Але одна семигорська молодиця десь спізнилась, прийшла до гурту и лягла спати коло баби Палажки з самого краю, підмостивши під голови клунок з харчами. Баба Палажка лежала тепер од краю другою.

Вже пізненько, як усі богомольці поснули таким сном, що іх не розбудили б и Лаврські дзвони, чернець вийшов з келіі, знайшов той ряд, де лежала Мелашка, як єму здавалось, другою од краю, підкрався тихесенько та й натрапив як раз на бабу Палажку.
  

сторінка →

26 листопада

сторінка →

27 листопада


…
 
В теорії Русин вимагає від жінки чимало, але в практицї він не страшний. На папері і в дискусіях про жінку він вимагає образованя, жадає самостійности, артизму, музики, ба навіть він признає і потребу жінки лїкарки але в дїйснім житю він інодї каже: „Жінка се, або те нїколи не зрозуміє, а наколи і зрозуміє, тодї певно не будемо ми (себ то мужчини) нїколи ситі, а білє наше не буде бездоганної чистоти“. Він нїколи не повірить, що образована жінка може бути доброю матерію і ґаздинею; що в міру — як її інтелїґенція розвиваєть ся, міцнїє в нїй і почутє обовязку. Русин недовірчивий. Се сумний об'яв — але нема де правди дїти — він є. Тому він і нїколи не скаже, як артистичний Француз: — „А сьвіт жінки нехай буде такий широкий, яким він дїйстно є.“ Він годить ся, щоби вона глядїла на Русь. Поза межі її — обійдеть ся. Там Поляки, там Нїмцї, там знов „Москалї“ і т. д. все те „чуже“ і не своє „питоме,“ — а вже до Шведок, і инших… де вже Русинцї очи до неї завертати? „Ти, жінко, пазь хату і дїтей, і гляди (хоч Русинка… з природи вже… сама… пропадає за працею і обовязками), щоби я під жолудковими ідеями не терпів. Я Русин і люблю лиш своє „питоме“.
  

сторінка →

28 листопада

  • 1683 — помер Інокентій Ґізель, архімандрит Києво-Печерської Лаври, імовірний автор «Синопсису»
  • 1757 — народився Вільям Блейк, англійський поет
  • 1793 — народився Карл Альмквіст, шведський письменник
  • 1820 — народився Фрідріх Енгельс, німецький філософ, публіцист
  • 1876 — народився Іван Герасимович, український педагог, редактор, громадський діяч
  • 1880 — народився Олександр Блок, російський поет, драматург, перекладач
  • 1880 — народився Сергій Маслов, український літературознавець, книгознавець, історик літератури, педагог
  • 1881 — народився Стефан Цвейг, австрійський письменник
  • 1898 — помер Конрад Фердинанд Маєр, швейцарський письменник
  • 1923 — помер Сильвестр Дрималик, український галицький лікар, громадський діяч
  • 1942 — помер Дмитро Йосифович, український літератор, перекладач, релігійний діяч

сторінка →

29 листопада

  • 1778 — народився Григорій Квітка-Основ'яненко, український письменник
  • 1802 — народився Вільгельм Гауфф, німецький письменник, збирач казок
  • 1823 — народився Матвій Номис, український етнограф, фольклорист, письменник, педагог
  • 1825 — помер Адам Чарноцький, польський археолог, етнограф і фольклорист
  • 1859 — народився Микола Янчук, славіст, мовознавець, фольклорист, етнограф, педагог, письменник, драматург
  • 1861 — помер Микола Добролюбов, російський літературний критик, публіцист, поет
  • 1969 — помер Андрій Ковалівський, український історик-сходознавець, україніст
  • 1899 — народився Григорій Косинка, український письменник
  • 1919 — помер Іван Верхратський, український натураліст, педагог, мовознавець, письменник, громадський діяч, дослідник мови та фольклору лемків
  • 1936 — помер Володимир Крокос, український геолог, палеонтолог

сторінка →

30 листопада

  • 1667 — народився Джонатан Свіфт, ірландський письменник, публіцист
  • 1813 — народилася Луїза-Вікторина Аккерман, французька поетеса
  • 1817 — народився Теодор Моммзен, німецький історик, філолог, юрист, Нобелівський лавреат 1902 року
  • 1835 — народився Марк Твен, американський письменник
  • 1870 — народився Лука Бич, український правник, політичний діяч
  • 1890 — народився Григорій Гринько, український радянський економіст, політичний діяч
  • 1895 — народився Матвій Стахів, український правник, історик і суспільно-політичний діяч
  • 1900 — помер Оскар Вайлд, ірландський письменник
  • 1937 — розстріляний Борис Герасимович, український радянський астроном, астрофізик-теоретик


…
 

Наш Том переконався, що світ не такий вже дуже порожній і сумний. Несвідомо відкрив він закон людської природи. Щоб примусити людину чогось забажати, треба тільки впевнити, що те дуже важко здобути. Якби Том був досвідченим, великим фільософом, як автор цеї книжки, зрозумів би, що працею зветься все те, що людина мусить зробити, а приємністю те, що можна робити або не робити, як забажається. Він був би зрозумів, чому робити штучні цвіти або ходити в кераті вважається працею, а кидати круглями або спинатися на гору Монблян уважається тільки приємністю.

Є в Анґлії чимало багатих панів, які літом поганяють четвернею коней двацять або й трицять миль в однім дні тільки тому, що великі гроші позволяють їм на те. А хай би лиш хто сказав, що платитиме їм за те, то вони ні защо того не робилиб, бо вільна воля сталаб тоді примусом, а приємність працею.
  

сторінка →

січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Вікіджерела:Проза_сьогодні/листопад&oldid=563351