Вікіджерела

Вікіджерела:Проза сьогодні/вересень

< Вікіджерела:Проза сьогодні
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

вересень: календар • поезія • цитата

1 вересня

  • 1751 — народився Емануель Шикандер, німецький драматург, лібретист
  • 1863 — народився Олександр Андріяшев, український історик, архівіст
  • 1867 — помер Опанас Маркович, український фольклорист, етнограф, член Кирило-Мефодіївського Братства
  • 1898 — народився Євген Дроб'язко, український перекладач
  • 1944 — помер Василь Герасимчук, український історик
  • 1997 — помер Борис Балінський, український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог

сторінка →

2 вересня

сторінка →

3 вересня

сторінка →

4 вересня

  • 1768 — народився Франсуа-Рене де Шатобріан, французький письменник, дипломат
  • 1809 — народився Юліуш Словацький, польський поет

сторінка →

5 вересня

  • 1568 — народився Томмазо Кампанелла, італійський філософ, теолог і поет
  • 1817 — народився Олексій Костянтинович Толстой, російський письменник, поет, драматург

сторінка →

6 вересня

сторінка →

7 вересня

  • 1866 — народився Трістан Бернар, французький письменник
  • 1887 — народився Ілля Цьокан, учасник українського національно-визвольного руху, мемуарист, правник, педагог, економіст
  • 1907 — помер Рене Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лавреат
  • 1962 — помер Тодось Осьмачка, український письменник, поет, перекладач


…
 
Арсен (до барона). Дякую вам… Ви чесний чоловік. Але і я умію бути вдячний, і дам вам за те добру раду. Не залишайте більш в касі паперів, які там находяться. Вони там не є в безпечному місці.

Барон. Відкіля знаєте?

Арсен. Не старайтеся всего розуміти… Від десяти хвилин діється тут багато такого, що і я сам не розумію, а однак, як бачите, не стараюся це збагнути… Даєте мені тисячу франків, це мені вповні вистарчає… (звернений до публіки). Це що мені тут трапилося, є дуже моральне. Наколиб я був поповнив лайдацтво, діставбим триста франків. Залишаюсь чесною людиною — правда мимо волі — і це мені приносить тисячу франків. Є це научка, котру тямити буду так довго, доки буде тревати… цей тисячуфранковий білет… (Іде в глибину сцени). Пращайте панство сердечно. У вашій ґардеробі подер загортку о цвях у стіні, але не жадаю жадного відшкодовання.
  

сторінка →

8 вересня

Міжнародний день грамотності
  • 1851 — народився Максим Ковалевський, український правник, соціолог, історик, суспільний і політичний діяч
  • 1896 — народився Олександр Соколовський, український письменник-романіст
  • 1927 — помер Амвросій Ждаха, український художник, ілюстратор
  • 1942 — розстріляний Олексій Ган, російський художник, теоретик мистецтва
  • 1950 — помер Іван Ремболович, український військовий діяч
  • 1955 — помер Осип Меґас, український та канадський журналіст, дипломат, кореспондент, освітній і громадський діяч

сторінка →

9 вересня


…
 

Містечко треба було брати приступом, бо для большевиків та їх прихильників кожний дім був добре озброєною твердинею. З вікон та дахів кожного дому сипалися на стрільців кулі, на кожному кроці грозила їм небезпека — смерть.

Містечко-ж треба було конче зайняти та обсадити стрільцями, бо воно лежало майже в самій середині поміж двома ворожими фронтами. А що большевики мали до нього яром лекший доступ, то могли там тайком зібрати свої сили й несподівано вдарити та заломити стрілецький фронт і цілою силою повести переможний наступ. Тому начальна команда Січових Стрільців видала наказ: за всяку ціну добути та вдержати містечко!

Під покровом ночі рушила перша чета та зайняла кілька домів, що лежали на самому краї містечка. Відбулося це скоро і так тихо, що противник, який отаборився в домах по середині містечка, навіть цього не замітив. А щоб дехто з жителів містечка не дав знати противникові, всіх мешканців під сторожею вивели поза український фронт.

За першою четою переправилася ще й друга та залягла побіч зайнятих стрільцями домів. А вранці-раненько, ще й на світ не благословилось, як обидві чети рушили до наступу.

Від хати до хати перебігали хильцем, обшукували, чи де ворог не заховався й гнали далі вперед. З острахом дивилися мешканці на несподіваних гостей. Одні витали їх зі сльозами радощів, другі з затиснутими пястуками… Безсила лють виглядала їм із очей, що наполохано глипали довкола. Тільки часом якийсь усміх сподіванки блукав на їх лицях: то вони думали, що через годинку — дві з цих небажаних гостей большевики не лишать ні сліду.
  

сторінка →

10 вересня

  • 1797 — померла Мері Волстонкрафт, британська письменниця, філософ і феміністка
  • 1860 — народився Володимир Коцовський, український галицький літературознавець, філолог, письменник, перекладач, педагог
  • 1883 — народився Дмитро Донцов, український літературний критик, публіцист
  • 1887 — помер Самуел Томашик, словацький поет і прозаїк
  • 1894 — народився Олександр Довженко, український письменник і кінорежисер
  • 1910 — помер Василь Доманицький, український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор
  • 1919 — помер Володимир Кобилянський, український поет, перекладач
  • 1979 — помер Станіслав Людкевич, український композитор, музикознавець, фольклорист, педагог
  • 1981 — помер Панас Феденко, український політичний діяч, історик, публіцист

сторінка →

11 вересня

  • 1524 — народився П'єр де Ронсар, французький поет, есеїст
  • 1804 — народився Олександр Полежаєв, російський поет та перекладач
  • 1823 — помер Давид Рікардо, англійський економіст, класик політекономії
  • 1862 — народився О. Генрі, американський письменник
  • 1864 — народився Павло Грабовський, український поет
  • 1910 — помер Луї Буссенар, французький письменник, автор пригодницьких романів
  • 1913 — помер Густав Янсон, шведський письменник, журналіст
  • 1941 — розстріляний Християн Раковський, радянський політичний діяч, дипломат
  • 1949 — помер Михайло Орест Гайворонський, український музикант, композитор, поет

сторінка →

12 вересня

сторінка →

13 вересня

  • 1321 — помер Данте Аліґ'єрі, італійський поет
  • 1592 — помер Мішель де Монтень, французький письменник і філософ
  • 1660 — народився Даніель Дефо, англійський письменник і публіцист
  • 1693 — помер Лазар Баранович, український церковний, політичний та літературний діяч
  • 1834 — народився Анатолій Свидницький, український письменник, фольклорист
  • 1848 — у Львівському університеті створена кафедра української мови
  • 1872 — помер Людвіг Феєрбах, німецький філософ
  • 1894 — народився Юліан Тувім, польський поет, перекладач і мовознавець
  • 1898 — народився Микола Терещенко, український поет, перекладач
  • 1942 — помер Герман Бідолах, український чернець-василіянин, видавець, перекладач
  • 1947 — помер Юрій Павлович, український вчений-етнограф, художник, ілюстратор


…
 

Розпрощавши ся з Джоном, помчав я стрілою по товари і звіз їх борзенько домів, щоби родичі чого не доміркували ся. Сердега батько похвалив мене, кажучи, що з радостию бачить, як пусті мрії вилїтають менї з голови. А я саме в сїй хвили задумував чорне діло невдяки! Цїлий день було менї якось моторошно, в ночи сон тїкав зі страху, щоби речинця не спізнити. Ще темно було, як зірвав ся я на рівні ноги і став живо одягатись. Дома кругом тихо, хоч мак сїй. Родичі і слуги спали. Щоби не розбудити сторожа при брамі, перескочив я крізь паркан на улицю.

Серце затьохкало в менї: ану-ж батько прокине ся, або хто зі знакомих стрітить, або наконець сам у пристань запізню ся. А хоч совість відзивала ся з докорами і родичі стояли заєдно перед очима, не зважав я на те, біг чим раз хутше, щоби діставши ся раз на корабель, покінчити з трівогою і сумнївати. Джон дожидав мене нетерпеливо на березї, а зуздрівши, закликав: “Добре що надходиш, а то гадав вже, що розплачеш ся у послїдній хвили і зістанеш при мамуни. А тепер сїдай борше, бо батько десь там клене певно з нетерплячки, що нас досї нема.

Стрибнув я у лодку. Було се 1 вересня 1651 р. Хто збагнувби був тодї, що з сим днем починають ся для мене лїта довгого скитаня по сьвітї і довгих а важких терпінь і пригод.
  

сторінка →

14 вересня

  • 1817 — народився Теодор Шторм, німецький письменник
  • 1851 — помер Джеймс Фенімор Купер, американський письменник
  • 1858 — народився Володимир Масляк, український письменник, поет, перекладач, критик, журналіст
  • 1867 — народився Чарльз Дейна Гібсон, американський художник та ілюстратор
  • 1893 — народився Михайло Гетьман, український та канадський громадський діяч, журналіст
  • 1937 — помер Томаш Гарріг Масарик, чехословацький філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини
  • 1966 — помер Володимир Радзикевич, український письменник, літературознавець, педагог

сторінка →

15 вересня

  • 1613 — народився Франсуа де Ларошфуко, французький письменник-мораліст
  • 1789 — народився Джеймс Фенімор Купер, американський письменник
  • 1804 — народився Михайло Максимович, український історик, філолог, етнограф, поет
  • 1852 — народився Григорій Мачтет, український російськомовний письменник, революціонер-народник
  • 1862 — помер Владислав Сирокомля, білоруський та польсько-литовський поет, драматург, літературний критик, краєзнавець
  • 1892 — народився Михайло Орест Гайворонський, український музикант, композитор, поет
  • 1893 — У Джерсі-Сіті почала виходити газета «Свобода» — перше україномовне видання в США
  • 1907 — помер Іван Карпенко-Карий, український письменник, драматург
  • 1923 — помер Віктор Ракоші, угорський письменник, журналіст, політичний діяч
  • 1926 — помер Рудольф Крістоф Ойкен, німецький письменник, філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури
  • 1927 — помер Герман Ґортер, нідерландський поет, літературний критик, громадсько-політичний діяч
  • 1967 — помер Віктор Андрієвський, український громадський діяч, публіцист


…
 

У п'ятницю ще не світ, не зоря, а вже мій Яким П'ятак, перекинувши уздечку через плече, вибрався до міста на ярмарок. Ослів там було досить, коли ж бо й наймізерніший коштував геть-геть дорожче ніж усі його гроші. Вже Яким з'їв увесь свій хліб, усю зелену паприку і увесь кусень солонини, який мав при собі, і випив шкляночку вина, а осли все ще ані руш не подешевшали. Вже викурив три люльки тютюну, вигрівся добре на сонці, почухав потилицю разів з десять, а ціна на ослів як не нижча, так не нижча.

Та ось сонце скотилося вже над вершки далеких гір і обливало своїм промінням ще тільки кришу величезного криміналу. Тут і там вулиці вже зовсім тонули у темнім сутінку, а Яким усе ще був без осла. Зате він думав: „Як то добре тому, хто взявся красти! Грошики в кишені, а проте й осла має в руках. Знати про те й так ніхто не буде, — от як, для прикладу кажучи, і зі мною сталося“.

Коли смеркло зовсім, Яким доміркувався до одного: не може мені закон віднайти вкраденого осла, то я сам маю право украсти собі іншого.
  

сторінка →

16 вересня

сторінка →

17 вересня

  • 1853 — народився Михайло Павлик, український письменник, видавець
  • 1864 — народився Михайло Коцюбинський, український письменник
  • 1872 — народився Іван Макух, український галицький державний і громадсько-політичний діяч
  • 1874 — народився Володимир Дурдуківський, український літературо- та мовознавець, педагог
  • 1913 — убитий Усеїн Шаміль Тохтаргази, кримськотатарський поет, драматург, освітянин
  • 1940 — помер Панас Саксаганський, український актор, режисер, драматург
  • 1947 — помер Іван Брик, український учений, громадський діяч, голова Товариства «Просвіта»


Твори. Том 2. Fata Morgana. (Нью-Йорк, 1955)

…
 

Підпара насував брови.

— Тепер він панське бере, а пождіть трохи — візьме і ваше. У тебе, скаже, є десятинка зайва, оддай. Той склав яку сотню — рішайся грошей. Забере в мене, в тебе, Максиме; а тоді і в бідніших. Від них життя не буде.

Гаврило, Підпарин тесть, вплів в сиву бороду жовтий кістяк руки.

— Що там! Постріляти та й вже.

Жорстоке слово, кинуте вперше, забряжчало, як ніж серед тиші.

Світлиця важко замовкла. У мовчанці згоди, що затулила уста, страх родив підлість.

Коли б не було чого за се?

Тоді рудий Максим, староста сільський, витяг з кишені знак і почепив на груди.

— Я одвічаю. Ось тут бомага. Приказ стреблять всіх бунтарів. За се нічого не буде.

Одною рукою він бив себе по кишені, другою поправляв знак.

І все блищало на ньому: руде волосся, густе ластовиння, чищена цеглою мідь.

А коли так, то чого ждати. Скликайте сход. Нехай розсудять…
  

сторінка →

18 вересня

сторінка →

19 вересня

  • 1736 — помер Феофан Прокопович, український теолог, письменник, поет
  • 1841 — народився Анатоль Вахнянин, український громадсько-політичний діяч, композитор, письменник, публіцист
  • 1903 — помер Сидір Воробкевич, український письменник, композитор
  • 1941 — помер Юрій Корецький, український поет, перекладач
  • 1941 — помер Павло Христюк, український кооператор, політичний діяч, публіцист
  • 1942 — померла Ольга Багалій-Татаринова, український історик, архівіст, бібліограф
  • 1846 — помер Михайло Макаровський, український поет-романтик
  • 1948 — померла Марія Грушевська, українська вчителька, перекладачка, мистецтвознавиця
  • 1953 — помер Климент Квітка, український музикознавець-фольклорист

сторінка →

20 вересня

  • 19 до н. е. — помер Вергілій, давньоримський поет
  • 1860 — народився Віктор Ракоші, угорський письменник, журналіст, політичний діяч
  • 1861 — народився Михайло Пачовський, український письменник, фольклорист
  • 1863 — помер Якоб Грімм, німецький філолог, фольклорист і казкар
  • 1869 — помер Микола Цертелєв, український етнограф та збирач фольклору
  • 1871 — помер Томаш Падура, українсько-польський поет, композитор, торбаніст
  • 1898 — помер Теодор Фонтане, німецький письменник
  • 1948 — убитий Гавриїл Костельник, український богослов, церковно-громадський діяч, письменник, мовознавець, історик
  • 1974 — помер Кость Кисілевський, український мовознавець


…
 

Не минуло й п'яти хвилин, коли цією самою дорогою надійшов Яким П'ятак з порожньою вуздечкою в руках і з міцним наміром украсти собі до неї осла. Дивиться, аж і осел тут стоїть прип'ятий до одвірка. П'ятак загнуздав його і скрутив з ним з гостинця зараз на найближчу поперечку. Осла при тій історії тільки здивувало те, що його тепер підганяють, щоб він швидше йшов. А що він з чесних рук попався в нечесні, це йому було байдужісінько.

І П'ятака не гризло сумління. Його чуття найкраще підходило під те, що новочасний адвокат висловив би словами: „Суспільність нічого більше йому не винна“. Одно тільки трошечки турбувало його, а власне думка, що ану його зловлять. Та коли щасливо прибув додому,то й ця думка перестала його турбувати. Він рад був, що має осла.

Зараз уночі при сліпім світлі стаєнної ліхтарні він перефарбував осла. Чи дав йому щось таке, чи помалював його чимось, досить того, що осел став зовсім не такий як був. Уранці він був подібнісінький до перистої зебри. В такому вигляді й показав нам його Яким як своє чесно набуте добро.

Але Степан і Ферко Ромоси, що жили в сусіднім селі, очевидно не раді були, що їх солоно переплачений осел уже пішов служити іншому панові, і зараз донесли жандармам про крадіж.

Жандарми мало не повикидали обох братів за двері. Жандарм — хоробра людина. У нього три зброї: одна рубає, друга коле, а третя стріляє. У нього в патронташі шістдесят наглих смертей. Він з дорогої душі сам один іде на сто бунтівників, але з дрібними злодіями, з хитрими та підступними мужиками він не любить мати діла.
  

сторінка →

21 вересня

  • 1452 — народився Джироламо Савонарола, флорентійський поет, монах-домініканець
  • 1812 — помер Емануель Шикандер, німецький драматург, лібретист
  • 1832 — помер Вальтер Скотт, шотландський письменник
  • 1832 — народився Петро Ніщинський, український перекладач, поет, письменник
  • 1860 — помер Артур Шопенгауер, німецький філософ-ірраціоналіст
  • 1866 — народився Герберт Веллс, англійський письменник-фантаст
  • 1870 — народився Фальк Шупп, німецький лікар, публіцист, громадський діяч
  • 1882 — народився Павло Смирнов, російський радянський історик, педагог
  • 1921 — помер Альфред Єнсен, шведський історик, славіст, перекладач
  • 1952 — помер Володимир Бірчак, український письменник, літературознавець

сторінка →

22 вересня

сторінка →

23 вересня

  • 1850 — народився Іван Каманін, український історик, архівіст, палеограф
  • 1861 — помер Фрідріх Крістоф Шлоссер, німецький історик
  • 1870 — помер Проспер Меріме, французький письменник
  • 1905 — народився Борис Балінський, український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог
  • 1911 — помер Джон Артур Баррі, австралійський журналіст, письменник
  • 1913 — помер Антоній Петрушевич, український історик, мовознавець
  • 1921 — у Празі вийшов перший номер газети «Громадський вісник» — орган Українського громадського комітету
  • 1922 — померла Марія Колцуняк, українська письменниця, перекладачка, публіцистка
  • 1938 — помер Іван Кириленко, український письменник
  • 1939 — помер Леренц (Аветіс Назарбекян), вірменський поет, журналіст, громадсько-політичний діяч

сторінка →

24 вересня

  • 1707 — помер Вінченцо да Філікайя, італійський поет
  • 1780 — народився Гендрік Толленс, нідерландський поет
  • 1795 — помер Василь Григорович Рубан, український і російський видавець, письменник, поет, перекладач
  • 1816 — народився Михайло Чалий, біограф Т. Г. Шевченка
  • 1820 — помер Іван Срезневський, професор красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, поет, перекладач
  • 1821 — народився Ципріан Каміль Норвід, польський письменник, маляр і скульптор
  • 1894 — народився Роман Купчинський, український поет, прозаїк
  • 1896 — народився Френсіс Скотт Фіцджеральд, американський письменник
  • 1914 — помер Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник
  • 1934 — помер Олексій Новицький, історик мистецтва, бібліограф
  • 1935 — помер Володимир Перетц, український філолог, дослідник і видавець давніх пам'яток української літератури
  • 1936 — помер Борис Лазаревський, український письменник

сторінка →

25 вересня

  • 1793 — народилася Феліція Гіменс, англійська поетеса
  • 1804 — народився Міхал Ґрабовський, польський письменник, літературний критик, історик, представник «української школи» в польськомовній літературі
  • 1845 — народився Моріс Верн, французький богослов, історик церкви, публіцист
  • 1881 — народився Лу Сінь, китайський письменник, основоположник сучасної китайської літератури
  • 1888 — народився Іван Зубенко, український поет, прозаїк, публіцист
  • 1891 — народився Іван Ткачук, український письменник
  • 1893 — народився Пилип Деркач, український мовознавець, перекладач
  • 1897 — народився Вільям Фолкнер, американський письменник, лавреат Нобелівської премії
  • 1937 — розстріляна Люціана Піонтек, українська письменниця, поетеса
  • 1956 — помер Євген-Юлій Пеленський, український бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, громадський діяч


…
 

— Дозвольте й мені, як жовнірові, сказати просте слово, — звертається генерал до публіки.

Тиша, хоч маком сій.

— Трудами й кровю найкращих синів і доньок України повстала вона, наша дорога Батьківщина, до радісного, вільного життя, як рівний з рівними в родині народів світу. І ось тут ви бачите частину цих героїв нашої гордости… Слава їм!..

Гучні оклики „Слава” затрясли стінами театру.

Генерал казав далі:

— Були серед нас і Юди, тхорі, шакали, що задля своїх нікчемних, мерзенних користей продавали за „серебренники” святі ідеали. Ганьба вічна їм!..

— Ганьба! — реве саля.

— А мусимо згадати ще й тих, що не дочекалися цієї радісної хвилини: бачити свою Батьківщину вільною й незалежною… По їхніх кістках ми дійшли до волі… їхньою кровю окуплено свободу… Вічна память упалим у боротьбі за волю України!..

Генерал став „струнко”. За ним підвелася й уся публіка, і в театрі залунав урочистий сумний спів „Вічная память”.
  

сторінка →

26 вересня

  • 1805 — народився Дмитро Веневітінов, російський поет, перекладач
  • 1862 — помер Яків Кухаренко, класик української кубанської літератури
  • 1866 — помер Карл Альмквіст, шведський письменник
  • 1879 — помер Пилип Морачевський, український поет, перекладач
  • 1885 — народився Калістрат Анищенко, український письменник
  • 1888 — народився Томас Стернз Еліот, американський поет і драматург, Нобелівський лавреат
  • 1893 — народився Микита Годованець, український поет-байкар

сторінка →

27 вересня

  • 1871 — народилася Грація Деледда, італійська письменниця, лавреат Нобелівської премії 1926 року
  • 1874 — народився Альберт Доррінґтон, австралійський письменник
  • 1895 — народився Володимир Кобилянський, український поет, перекладач
  • 1932 — помер Володимир Держирука, український журналіст, письменник, перекладач
  • 1937 — розстріляний Петро Лісовий, український письменник, публіцист
  • 1946 — помер Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник


…
 

В кабінеті начальника контр-розвідчого відділу подільського губ. ҐПУ у Винниці — оживлення.

Кругом великого стола сиділи, жваво розмовляючи, сам „начгуб“ Ліплєвскій, маленький худий жидок з істеричним обличчям, його заступник Іванов, інтеліґентний москаль з борідкою „аля Троцький“, начальник контр-розвідки Галіцкій, інтеліґентний жид з повним випещеним обличчям і гострими сірими очима, уповноважений „по борьбє с бандітізмом“ Соболєв, гарний молодий жидок в українській вишитій сорочці під чорною цивільною блюзою, уповноважений „по шпіонажу“ Наг — русявий жид з борідкою „аля Іванов“, та підручний Галіцкого в справах української „контр-революції“ — українець Харченко. Випадковий збіг, одного прізвища: Харченко — Хмара і Харченко — чекіст. Як гість, був присутній начальник „особого отдєла“ 24 дивізії — латиш Петерс.

Оживлену розмову переривав дзвінок телефону. Галіцькій узяв слухавку.

— Дуже добре. Давайте його, товариш комендант, відразу до мого кабінету.

Поклавши слухавку, обвів присутніх задоволеним поглядом.

— Привезли вже із станції до нашої комендатури — зараз буде тут.
  

сторінка →

28 вересня

  • 551 до н. е. — народився Конфуцій, китайський мислитель
  • 1663 — помер Яким Сомко, державний діяч Гетьманщини XVII століття, полководець, дипломат
  • 1857 — помер Смирдін Олександр Пилипович, російський видавець, бібліограф
  • 1891 — помер Герман Мелвілл, американський письменник
  • 1942 — помер Юрій Будяк, український письменник, журналіст
  • 1947 — помер Микола Матіїв-Мельник, український письменник, журналіст
  • 1956 — помер Остап Вишня, український гуморист і сатирик

сторінка →

29 вересня

сторінка →

30 вересня

сторінка →

січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Вікіджерела:Проза_сьогодні/вересень&oldid=563349