Вікіджерела:Проза сьогодні/березень
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | |||||
| липень | серпень | вересень | жовтень | листопад | грудень |
березень: календар • поезія • цитата
1 березня
- 1817 — народився Янош Арань, угорський поет
- 1858 — народився Павло Тутковський, український геолог, географ, педагог
- 1859 — народився Роберт Фоґель, український астроном
- 1863 — народився Федір Сологуб, російський письменник, поет
- 1883 — народився Григорій Гануляк, український письменник, журналіст, видавець
- 1885 — народився Ольгерд-Іполіт Бочковський, український соціолог, політолог і етнолог, педагог, публіцист, громадський діяч
- 1892 — народився Акутаґава Рюносуке, японський письменник
- 1938 — розстріляний Григорій Баглюк, український письменник
- 1938 — помер Габріеле д'Аннунціо, італійський письменник, політичний діяч
- 1949 — помер Іван Раковський, український антрополог, зоолог, педагог, громадський діяч
|
Під дощ. (Відень, 1920) | ||
|
…
Було, тихо… — Ква?! — несподіванно квакнув Винниченко і замовк, прислухаючись.— Ква! — одквакнув Калинович, покінчивши з нафтовими грішми, і перебіг в “Добу“, попереду наплювавши на свій редакторський стілець в „Боротьбі“. — Ква! Ква! — нестрійно заквакали Пироги і Пасічники. — Ква!!! — рішуче квакнув підбадьорений Винниченко і несподіванно для самого себе залився на високій істерично-верескливій ноті: — Яяяяя… — І я! і я! — заголосив Вітик, як третій босяк в „Безднѣ“ Андреева. — Братці! і я! і я! — він спізнився, бо їздив в Берлін за грішми. — Не я! не я!… їй Богу, не я! — поквакував тихенько Христюк, пристроюючись до ревізійної комісії. — Не я, це все Лівицький. — Ква! Ква! — з юнацькою жвавістю квакнув Грушевський і подумав: — Не дають каналії на соціольоґію — може дадуть хоч на коммуну… — Ква! Ква! — відквакнувся Чечіль з торговельної комісії, купуючи зброю проти большевиків. — Ква-ква-ква! — зачастив молодий Шраг з самої верхушки… карлсбадського курорту. Він дістав ліквідаційні і квакав на здоровля, а ex міністр Жуківский, згадуючи свій дебют в німецькім суді, квакав несміло, але уперто: Ква!… Ква!… Ква!… — Кв… квакнув Мазуренко і поперхнувся, побачивши міністра Ніковського: — Це я, того, в вашу честь хотів квакнути — пояснив він — так… той то як його… не вийшло. Довжно застудив!… — Ква — хотів квакнути Штефан і несподівано для самого себе гукнув по старій звичці: — Здравія желаю, Вашскобродіє! — Ква! — ніжно підквакнув з Берліна Дідушок, в голосі котрого ясно було чути шелестіння швайцарських франків. — Кваааа! — заверещав на октаву вище всіх Дятлів: — Кваааа! — Всѣ вы подлецы и негодяи!!! |
||
 | ||
2 березня
- 1800 — народився Євген Баратинський, російський поет
- 1820 — народився Едуард Даувес Деккер (Мультатулі), нідерландський письменник
- 1823 — народився Костянтин Ушинський, педагог, правознавець, журналіст
- 1859 — народився Шолом-Алейхем, єврейський письменник
- 1876 — народився Мирон Кордуба, український вчений, публіцист, історик, письменник
- 1882 — народився Архип Тесленко, український письменник
- 1885 — народився Аркадій Добровольський, український археолог
- 1929 — померла Оссіт (Мадлен Десландес), французька письменниця
- 1975 — помер Олесь Бабій, український письменник, літературознавець
- 1977 — померла Іванна Блажкевич, українська дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця
3 березня
- Всесвітній день письменника
- 1770 — народився Іван Срезневський, професор красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, поет-класицист, перекладач
- 1811 — народився Антін Могильницький, український письменник, громадський, політичний і релігійний діяч
- 1851 — народився Яків Шульгин, український історик
- 1855 — народився Омелян Калитовський, український педагог, освітній діяч, історик
- 1878 — народився Омелян Ярославський, радянський державний і компартійний діяч, пропагандист, історик, публіцист
- 1886 — народився Григорій Холодний, український мовознавець
- 1888 — народилася Наталена Королева, українська письменниця, лексикограф, єгиптолог, археолог, театральна актриса
- 1927 — помер Михайло Арцибашев, український російськомовний письменник
- 1934 — розстріляний Олесь Досвітній, український письменник
- 1938 — помер Мелетій Кічура, український письменник, літературний критик, перекладач
- 1943 — помер Теофіль Коструба, український церковний історик, перекладач, журналіст
- 1944 — помер Франтішек Олехнович, білоруський політичний діяч, драматург, журналіст
- 1947 — помер Філарет Колесса, український етнограф, музикознавець і літературознавець
- 1958 — помер Олег Целевич, український історик, освітянин
- 1983 — помер Василь Мисик, український поет, перекладач
4 березня
- 1815 — народився Михайло Вербицький, український композитор, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
- 1852 — помер Микола Гоголь, український та російський письменник, прозаїк, драматург
- 1865 — народився Едвард Дайсон, австралійський письменник, журналіст
- 1867 — народився Сергій Кульжинський, український етнограф, засновник вивчення писанкарства
- 1870 — народився Іван Копач, український педагог, мово- та літературознавець
- 1879 — народився Бернгард Келлерман, німецький письменник
- 1883 — народився Семен Семковський, український філософ, соціолог
- 1899 — помер Василь Білозерський, український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст
- 1900 — народився Ієремія Айзеншток, український літературознавець, текстолог
- 1960 — помер Олександр Шульгин, український політичний, громадський, культурний і науковий діяч
- 1965 — помер Юрій Виноградський, український юрист, історик, краєзнавець, музейник
5 березня
- 1827 — народився Леонід Глібов, український байкар, письменник
- 1860 — народився Євген Олесницький, український правник, політик, публіцист
- 1860 — народився Ярослав Окуневський, український громадський і військовий діяч, письменник
- 1881 — народився Ілько Гаврилюк, український письменник, педагог
- 1903 — народилася Наталя Забіла, українська письменниця, поетеса
- 1966 — померла Анна Ахматова, російська поетеса
6 березня
- 1619 — народився Сірано де Бержерак, французький сатирик і драматург
- 1806 — народилася Елізабет Баррет Браунінг, англійська поетеса
- 1839 — народилася Ада Крістен, австрійська письменниця, поетеса
- 1912 — помер Михайло Бачинський, український поет, письменник, перекладач, журналіст
- 1939 — помер Станіслао Гастальдон, італійський композитор, поет
- 1946 — помер Денис Коренець, український педагог, історик, географ
- 1951 — помер Володимир Винниченко, український письменник, політичний діяч
- 2003 — Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України»
7 березня
- 1274 — помер Тома Аквінський, філософ-схоласт і теолог
- 1850 — народився Томаш Гарріг Масарик, чехословацький філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини
- 1964 — помер Володимир Державин, український літературознавець, критик, поет, перекладач
8 березня
- 1874 — народився Юліан Левицький, український педагог, культурно-освітній діяч
- 1909 — народився Микола Шпак, український радянський поет, письменник, перекладач
- 1946 — помер Олександр Скоропис-Йолтуховський, український громадський та політичний діяч, публіцист
9 березня
- 1814 — народився Тарас Шевченко, український поет, письменник, художник
- 1859 — народився Петер Альтенберг, австрійський письменник
- 1880 — народився Василь Сімович, український мовознавець, філолог
- 1881 — народилася Марійка Підгірянка, українська поетеса, освітянка
- 1883 — народився Франтішек Олехнович, білоруський політичний діяч, драматург, журналіст
- 1886 — народився Георгій Нарбут, український художник-графік, ілюстратор
- 1889 — народився Тарас Франко, український письменник, педагог, перекладач
- 1895 — народився Іван Дніпровський, український поет, письменник, перекладач
- 1895 — помер Леопольд фон Захер-Мазох, австрійський письменник
- 1918 — помер Франк Ведекінд, німецький поет і драматург
10 березня
- 1861 — помер Тарас Шевченко, український поет, письменник, художник
- 1880 — народився Олекса Коваленко, український поет, перекладач, видавець
- 1902 — помер Леон Фер, французький лінгвіст, сходознавець
- 1937 — розстріляний Самійло Щупак, український літературний критик, журналіст
- 1939 — загинув у в'язниці Сергій Єфремов, український державний діяч, історик літератури
- 1964 — помер Валентин Отамановський, український історик, бібліограф, краєзнавець, громадсько-політичний діяч
11 березня
- 1544 — народився Торквато Тассо, італійський поет
- 1775 — народився Василь Анастасевич, український бібліограф, письменник, перекладач
- 1848 — народився Георгій Афанасьєв, історик, педагог, журналіст, громадський діяч
- 1886 — народився Іван Гнида, український громадський та політичний діяч, видавець
- 1888 — народився Василь Чечвянський, український письменник-гуморист
- 1898 — народився Василь Бобинський, український поет, журналіст, перекладач
- 1950 — помер Генріх Манн, німецький письменник, есеїст, драматург
- 1953 — помер Шарль Саролєа, бельгійський філолог, письменник
|
Борислав сміється. (Львів, 1922) | ||
|
…
„Я не дослухав того оповідання, а почав протискатися до середини здвигу. Серед улиці лежав чоловік, може до сорока літ, в подертій сорочці, окровавлений, посинілий. З голови ще капала кров. Коло нього припадала і лебеділа мала дівчинка. Мене аж морозом обхопило, коли позирнув на то, — а люде обступили довкола, стоять стіною та гомонять, — але й з місця не рушаються. А Максимову хату обступила жидівня, аж зачорнілося довкола, — вайкіт та гаркіт такий, що й слова власного не чути. „Я стою, як остовпілий, дивлюся сюди-туди, не знаю, що діяти. Аж тут виджу, з вікна виставився той сам Жид, що забив Максима; вже геть геть, видко, осмілився і кричить, поганець: — Так йому треба, піякови одному! Так йому треба! А ви чого тут поставали, свині? Марш до дому один з другим! В мині кров закипіла. — Люде, — заревів я не-своїм голосом, — чи ви постовпіли, чи поцапіли? Та не видите, що чоловіка забили перед вашими очима і ще сміються? А ви стоїте, тай ніщо? А грім же би вас божий побив! Бий злодіїв Жидів! — Бий! — заревіло в тій хвилі з усіх боків, аж земля здилькотіла. — Бий злодіїв пявок! „То так, як би іскра в солому впала. В одній хвилі весь мир став, як не той. Я ще й не озирнувся, а тут вже ціла хмара каміння посипалася на Жидів. |
 | |
 | ||
12 березня
- 1764 — народився Гжегож Відорт, польський та український поет, співак, торбаніст
- 1817 — народився Олександр Афанасьєв-Чужбинський, український письменник, історик, етнограф
- 1863 — народився Габріеле д'Аннунціо, італійський письменник, політичний діяч
- 1881 — народився Володимир Бірчак, український письменник, літературознавець
- 1925 — помер Аркадій Аверченко, російськомовний письменник-сатирик, журналіст, видавець
- 1930 — помер Алоїс Їрасек, чеський письменник та поет
13 березня
- 1711 — помер Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму
- 1825 — помер Юліян Добриловський, український священик-василіянин, поет і перекладач
- 1888 — народився Антон Макаренко, український радянський педагог і письменник
- 1890 — народився Аркадій Животко, український журналіст, редактор, видавець
- 1927 — померла Дніпрова Чайка, українська письменниця
- 1933 — помер Михайло Пачовський, український письменник, фольклорист
- 1944 — помер Василь Сімович, український мовознавець, філолог
14 березня
- 1883 — помер Карл Маркс, німецький філософ, політекономіст
- 1897 — народився Василь Атаманюк, український поет, перекладач, літературознавець
- 1908 — народився Тарас Крушельницький, український письменник, перекладач
- 1918 — народився Іван Манило, український поет, байкар, видавець, редактор
- 1934 — помер Микола Дерлиця, український письменник, етнограф, священник
- 1990 — помер Степан Щурат, український учений-літературознавець
|
На тихих водах. (Львів, 1930) | ||
|
…
На самім початку хочу навести одну золоту думку вибраного народа Єгови: Оселедець — є добрий! Шоколяда — є добра! Який жеж то добрий мусить бути оселедець із шоколядою. Я позволю собі дещо змінити: Водний табор — є добрий! Мандрівний табор — є добрий! Який жеж то добрий і т. д. Це є теж золота думка, а стала вона актуальною 4. серпня 1929, в Жовкві, де зібралось 13 гультіпак, щоб доказати, що абсурдом є думати, немовби то в світі існували взагалі якісь абсурди. Колиб Ви собі одного дня пішли до пластової домівки й старались у всіх тих, що величезним відзначаються пластуванням, вивідати, яка їхня думка що до такого оселедця з шоколядою, чи пак табору водного і мандрівного рівночасно, вони взялиб по чотири пальці до голови, що означалоб премудрість їхню стопроцентову, і співчуваючо з Вами усміхнулибся. А відтак висказали своє обурення, що хтось сміє строїти собі з них аж такі жарти. Воно так і було. І найбільщі поступовці в тім напрямі і смільчаки мали настільки лише пластової відваги, щоб цей табор назвати »водною прогулькою на Волинь«. |
||
 | ||
15 березня
- 1830 — народився Пауль Гейзе, німецький письменник, Нобелівський лавреат 1910 року
- 1849 — народився Володимир Шухевич, український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист
- 1938 — розстріляний Григорій Гринько, український радянський економіст, політичний діяч
- 1938 — розстріляний Микола Бухарін, російський економіст, політичний та партійний діяч
16 березня
- 1839 — народився Рене Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лавреат
- 1865 — народився Григорій Грушевський, український письменник, драматург, фольклорист, педагог, громадський діяч
- 1882 — помер Володимир Навроцький, український вчений-економіст, статистик і публіцист
- 1882 — народилася Христина Алчевська, українська поетеса
- 1896 — помер Петро Ніщинський, український перекладач, поет, письменник
- 1921 — помер Адріан Кащенко, український письменник
- 1940 — померла Сельма Лагерлеф, шведська письменниця, лавреатка Нобелівської премії 1909 року
- 1979 — помер Мирослав Січинський, український громадсько-політичний діяч, редактор, публіцист
|
Борці за правду. (?, 1947) | ||
|
…
Цілими річками текли люди до прапора Хмельницького, знищуючи на шляху все вороже. Палали вогнем панські будинки, падали зруйновані замки й сліду не лишалося од жидівських шинків та крамниць. Все, що не було щиро українське, кинулося тікати. Тікали польські вельможі, тікали й звичайні пани, тікали й українські підпанки — недоляшки, що вже зкатоличилися, тікали слідом і жиди-орандарі. Та не всім пощастило добутися до Стири річки… Цілими тисячами гинули вони од помсти покривдженого їми народу і по своїх будинках та замчищах, і по довгих, несходимих шляхах України. Всі, що лишилися ще на Вкраїні, хоругви польського війська поховалися по міцних городах, і тільки Ярема Вишневецький, забувши славу свого стародавнього українського роду, бився проти козаків і, перекинувшись з кількома тисячами поляків з лівобережної України, крутився по Поділлю й Волині, вирізуючи своїх неузброєних кріпаків, що не хотіли тепер йому коритися. Але за ним ганявся його лютий ворог Перебийніс з великим загоном повстанців, не даючи йому й дихнути на одному місці. |
||
 | ||
17 березня
- 1847 — народився Федір Вовк, український антрополог, археолог, етнограф, видавець, літературознавець
- 1857 — народився Олексій Бах, український хімік, біохімік
- 1874 — народився Августин Волошин, український релігійний, культурний, політичний діяч
- 1876 — народився Вадим Щербаківський, український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець
- 1883 — народився Павло Богацький, український письменник, журналіст, літературознавець, літературно-театральний критик, бібліограф, редактор, політичний і військовий діяч
- 1885 — народився Франц Коковський, український письменник, літературний критик, перекладач
- 1897 — народився Олесь Бабій, український письменник, літературознавець
- 1913 — помер Олександр Митрак, український письменник
- 1943 — помер Сергій Локтюшев, вчений, археолог, педагог, музейник
- 1947 — померла Костянтина Малицька, українська письменниця, перекладачка
18 березня
- 1634 — народилася Мадам де Лафаєтт, французька письменниця
- 1876 — помер Фердинанд Фрейліґрат, німецький поет
- 1904 — народився Марко Вороний, український поет, перекладач
- 1907 — помер Петро Голубовський, український історик
- 1911 — помер Павло Житецький, український філолог
- 1924 — помер Омелян Калитовський, український педагог, освітній діяч, історик
- 1937 — розстріляний Семен Семковський, український філософ, соціолог
- 1952 — помер Ісаак Мазепа, український політичний і державний діяч
19 березня
- 1818 — народився Петар Прерадович, хорватський військовий діяч, поет
- 1884 — помер Еліас Леннрут, записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала»
- 1895 — народився Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист
- 1930 — народилась Ліна Костенко, українська поетеса
- 1931 — народилась Емма Андієвська, українська поетеса та малярка
- 1942 — помер Євген Кагаров, історик культури стародавнього світу, етнограф
- 1951 — помер Дмитро Дорошенко, український історик, публіцист, літературознавець, бібліограф
- 1965 — помер Петро Козланюк, український радянський письменник, публіцист, літературний критик
20 березня
- 43 до н.е. — народився Овідій, давньоримський поет
- 1681 — помер Ульріх фон Вердум, німецький мандрівник, дипломат, автор спогадів про Україну
- 1820 — помер П'єр-Луї Молін, французький драматург, поет, лібретист
- 1828 — народився Генрік Ібсен, норвезький драматург
- 1851 — народився Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник
- 1897 — помер Аполлон Майков, російський поет, перекладач
- 1899 — народився Аркадій Любченко, український письменник, редактор
- 1912 — помер Данило Лепкий, український письменник, етнограф, публіцист
- 1945 — помер Василь Кравченко, український діалектолог, етнограф, письменник
21 березня
- 1840 — народився Францішек Богушевич, білоруський поет
- 1843 — помер Роберт Сауті, англійський письменник
- 1845 — народився Леонід Оболенський, російський письменник, поет
- 1870 — народився Олександр Лотоцький, український письменник
- 1898 — народився Пантелеймон Ковалів, український мовознавець
- 1908 — помер Володимир Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф
- 1929 — народився Юрій Мушкетик, український письменник
- 1942 — померла Ольга Кобилянська, українська письменниця
- 1943 — загинув Яків Гальчевський-Войнаровський, український військовий діяч, письменник
- 1958 — помер Поль Ріве, французький лікар, етнолог
|
Каміння заговорило. (Відень, 1921) | ||
|
…
Докладчик Сталін констатує, що „в Росії“ (так він називає усю терріторію б. Росії) залишилося ще багато старих пережитків в національній справі. „Становище великоруської національности, що була національністю пануючою, залишило сліди свого впливу навіть на комуністах московських“, які часом „ухиляються в бік великодержавного шовінізму“. Комуністичний централізм прийняв старорежімні форми, і все, що пасує до осередку, цілком механично прикладається усюди; досить сказати, що ціркуляри наркомпрода про реквізіцію свиней посилаються для виконання у Кіргізію, де мусульманська людність ніколи свиней не мала. Комуністична партія пересякнута старим російським чиновником; місцеві елєменти одсунуто в бік, партійні справи попали до рук комуніста-попа, російського поліціянта та кулака (глитая). „Это русское великодержавное кулачье, — каже содокладчик Сафаров, — оказавшееся волею судеб „носителем“ пролетарской диктатуры на окраинах, отбросило туземныя массы в лагерь контр-революціи“. Затонський свідчить, що „червоний патріотизм“ комуністів вироджується в „русотяпство“, воскрешає тенденції до „єдиної неділимої“. В цьому й полягає причина радянської безуспішности „в ліквідації національної справи“. На Україні революція „розбудила широкий національний рух, а ми не зуміли направити його в нашому напрямі, ми прогавили його і він цілком пішов шляхом, по якому повели його місцева дрібно-буржуазна інтеліґенція та кулаки“. Отже діло треба поправляти: „не слід додержувати тієї примітивної московської лінії, якої додержує значна частина наших товаришів — на шкоду для радянської влади і на шкоду для радянської федерації“. Микоян висловлює побоювання, що коли зневажити місцеві національні обставини, то „пролєтарський елємент роспорошиться, і ми згубимо ту основу, на який держимося… До села ж нам слід поставитись ще більш обережно“. Врешті, підводячи підсумок дебатам, Сталін що-до України визнає, що „українська національність істнує, і розвиток її культури повинен стати обовязком комуністів. Не можна йти проти історії. Ясно, що коли в містах України до свого часу переважали московські елєменти, то з часом ці міста безперечно будуть українізовані“. Большевики, коли вже над ними ладаном запахло, говорять врешті ті речі, з яких власне повинні були б почати, коли б, по власному признанню, „не ухилялися в бік великодержавного шовінізму. Розуміється, це все самі лиш слова. |
 | |
 | ||
22 березня
- 1832 — помер Йоганн Вольфганг фон Гете, німецький поет
- 1842 — народився Микола Лисенко, український композитор, збирач пісенного фольклору
- 1922 — помер Михаїл Греков, болгарський поет
- 1930 — помер Омелян Попович, український педагог, публіцист, громадсько-політичний діяч
- 1938 — розстріляний Василь Воруський, український письменник
- 1972 — помер Володимир Міяковський, український літературознавець, історик-архівіст
23 березня
- 1841 — народився Олександр Борковський, український громадський діяч, педагог, публіцист, перекладач
- 1843 — народився Юліан Целевич, український галицький педагог, історик, просвітницький діяч
- 1842 — помер Фредерік Стендаль, французький письменник
- 1876 — народився Григорій Ільїнський, український філолог-славіст, історик, археограф, етнограф
- 1918 — Українська Центральна Рада оголосила українську мову мовою діловодства
- 1942 — помер Микола Кузьменко, український письменник
- 1966 — помер Василь Дубровський, український громадський і релігійний діяч, історик, педагог, архівіст, музеєзнавець, краєзнавець, письменник, сходознавець (тюрколог)
24 березня
- 1494 — народився Ґеорґіус Аґрікола, німецький вчений епохи Відродження
- 1828 — народився Теофан Лебединцев, український педагог, історик, громадський і церковний діяч, літератор, журналіст
- 1832 — народився Роберт Гамерлінг, австрійський поет, драматург
- 1869 — народилася Олена Кисілевська, українська письменниця, журналістка, редактор, видавець, громадсько-політична та культурно-освітня діячка
- 1882 — помер Генрі Лонгфелло, американський поет, перекладач
- 1888 — помер Теофан Лебединцев, український педагог, історик, громадський і церковний діяч, літератор, журналіст
- 1905 — помер Жуль Верн, французький письменник
- 1907 — помер Андрій Маркевич, український етнограф
- 1918 — Центральна Рада проголосила українську мову державною
- 1949 — помер Мирослав Капій, український письменник-фантаст, перекладач
25 березня
- 1742 — народився Василь Григорович Рубан, український і російський видавець, письменник, поет, перекладач
- 1883 — народився Олекса Гринюк, український письменник, перекладач
- 1890 — народився Остап Вахнянин, український журналіст, пластовий і культурний діяч
- 1938 — розстріляний Филип Левензон, радянський воєначальник
26 березня
- 1874 — народився Роберт Фрост, американський поет
- 1892 — помер Волт Вітмен, американський поет, публіцист
- 1909 — помер Микола Аркас, український письменник, композитор, історик
27 березня
- 1827 — помер Дмитро Веневітінов, російський поет, перекладач
- 1871 — народився Генріх Манн, німецький письменник, есеїст, драматург
- 1881 — народився Аркадій Аверченко, російськомовний письменник-сатирик, журналіст, видавець
- 1891 — помер Павло Козлов, російський поет, перекладач
- 1899 — помер Юлій Ставровський, український письменник у Словаччині
28 березня
- 1867 — народилася Олександра Судовщикова-Косач, українська письменниця, перекладачка, феміністка, громадська діячка
- 1868 — народився Максим Горький, російський радянський письменник, публіцист
- 1870 — народився Юліан Бачинський, український публіцист
- 1882 — народився Вадим Модзалевський, український історик, археограф, архівіст, генеалог
- 1891 — народився Олекса Слісаренко, український письменник
- 1898 — народився Микола Сціборський, український державний та військовий діяч, публіцист, теоретик українського націоналізму
- 1929 — помер Калістрат Анищенко, український письменник
- 1933 — помер Осип Турянський, український письменник, літературний критик, освітянин
- 1944 — помер Стівен Лікок, канадський письменник, економіст
|
Сталінізм. (Прага, 1942) | ||
|
…
Ідеольоґія і політика сталінізму ввійшла в гостро підкреслену фазу московського націоналізму. В «інтернаціональній» Москві — «родіна» офіційно проголошена священною, а московський нарід «провідним народом пролєтарської революції»…. Навколо цієї символіки, совєтська влада творить культ обожування й галасливої національної гордости. Ґенезою цієї еволюції большевизму був по перше його згаданий нерозривний звязок з московською духовістю та її месіяністичною ідеєю, а по друге — внутрішні й зовнішні обставини, серед яких він опинився і які обумовлені банкроцтвом його первісної проґрамової концепції. Національна й великодержавна еволюція большевизму — це орґанічне явище, а роля совєтської влади в цій еволюції була спочатку скорше пасивною в тому розумінні, що вона під напором московської національної стихії не могла не відкрити шлюзів, які штучно здержували її в початковий період большевицької революції. А відкривши ці шлюзи — большевизм самий вріс у цю стихію, знайшовши в цьому властиво одиноке для себе оправдання в опінії московських мас. Є неоспоримим фактом, що коли сталінізм сьогодні ще тримається на поверхні, то насамперед завдяки своїй ролі «собірателя русских земель» і реалізатора старих ідей московського імперіялізму. А водночас ця його роля ще більше посилює до нього ненависть серед поневолених народів СССР. |
 | |
 | ||
29 березня
- 1826 — народився Вільгельм Лібкнехт, німецький політик, революціонер
- 1841 — народилася Марія Вольвач, українська письменниця
- 1847 — народився Олексій Маркевич, український історик
- 1848 — народився Олександр Огоновський, український правник, освітянин, політик, громадський діяч, редактор
- 1863 — народився Леонід Манько, український актор, драматург
- 1877 — народився Василь Доманицький, український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор
- 1900 — народився Їржі Волькер, чеський поет, прозаїк, драматург
- 1956 — померла Олена Кисілевська, українська письменниця, журналістка, редакторка, видавчиня, громадсько-політична та культурно-освітня діячка
- 1972 — помер Іван Огієнко, митрополит УАПЦ, перекладач Біблії
30 березня
- 1844 — народився Поль Верлен, французький поет, критик
- 1865 — помер Олександр Духнович, закарпатський греко-католицький священик, письменник, культурний діяч
- 1877 — народилася Галина Комарова, українська поетеса, перекладачка
- 1880 — народився Ярослав Ярославенко, український композитор
- 1910 — помер Жан Мореас, грецький та французький поет-символіст
- 1911 — помер Петро Якубович, російський письменник, поет
- 1918 — помер Сильвестр Яричевський, український письменник
- 1943 — померла Катерина Грушевська, культуролог, фольклорист, перекладач
- 1973 — помер Дмитро Донцов, український літературний критик, публіцист
31 березня
- 1631 — помер Джон Донн, англійський поет
- 1855 — народився Сильвестр Дрималик, український галицький лікар, громадський діяч
- 1873 — народився Микола Міхновський, український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист
- 1886 — помер Юзеф Богдан Залеський, польський поет
- 1889 — народився Борис Герасимович, український радянський астроном, астрофізик-теоретик
- 1894 — помер Василь Надлер, український історик, педагог
- 1912 — помер Феофан Василевський, український письменник, громадський діяч
- 1929 — Українська академія наук схвалила Харківський правопис української мови
- 1940 — помер Осип Назарук, український письменник, публіцист
- 1947 — померла Уляна Кравченко, українська учителька, письменниця, поетеса
|
На Спокійнім Океані. (Львів, 1934) | ||
|
…
Той чужий чоловік, що оповідав мені може звичайну для нього річ, ані не додумувався, з яким болем слухав я його оповідання. З болем тому, бо я надармо старався розвязати найбільшу загадку нашої історії: Що було причиною затрати того інстинкту самозбереження в нашім народі, інстинкту, який зберегли в собі інші народи, далеко більше неспокійні ніж наш, інстинкту, який зберегли в собі навіть звірята. А ми не зберегли ні інстинкту ні розуму, тільки якась безмежна гордість залила в нас усе: і здібність до обсервації і здібність до роблення висновків і здібність до науки. А зате виробила в нас відповідно велику здібність до собачого самопониження перед чужими, до неймовірного крутійства, щоб якось закрити свою нікчемність і т. д. А яке те крутійство подібнісеньке на протязі століть! І все прикривалося якоюсь ідеєю. За старої царської Москви ті, що продавалися в нас на її услуги, аґітували за Москвою „во імя благочестивого православія“, а за теперішної большевицької Москви ті, що продалися на її услуги, аґітують за червоною Москвою „во імя інтересів бідного пролєтаріяту“, — словом, все знайдеться якась ідея навіть для найгіршого злодія. І все ті злодії вміли викликати довіря до себе й недовіря до дійсних патріотів України. І се власне траґедія тої гарної землі. З хвилею коли та траґедія скінчиться, та земля здобуде свою незалежність, — не скорше… |
 | |
 | ||
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | |||||
| липень | серпень | вересень | жовтень | листопад | грудень |