Вікіджерела:Проза сьогодні/9 листопада

Елементарні закони версифікаціі (віршування). (Харків, 1922) Майк Йогансен
…   „Проте революційний рух рециною проніс“. Вірш ніде не спиняється, що як раз і є в ладу з тим образом який він дає. В зязку з цим — подивіться — в кожнім слові сього віршу є звук „р“ який теж яскраво звуками підкреслює образ бігунки; такий образ поета (наперекір міщанському жаху й інститутській соромливости). Такий прийом зветься алітерацією. Алітерація є могутнім засобом для звукових ефектів. Відчуваючи характер окремих звуків, знаючи лагідність „л“, бурхливість „р“, сичання „с“, дзюрчання „дз“, бубон „б“, закляклість „к“, мелодійность „м“, знаючи безмежну здатність звуків і іх комбінацій одбивати звуки життя, поет в силі утворити справжню звукопись. (…) Дам де які найзагальніші вказівки за нерозробленістю теми „А“ — звук радости й сили, найповнішій звук, „У“ навпаки найглухіший, „О“ типовий звук украінськоі мелодіі з іі величним сумом, „і“ квиління; „е“ найбільш нейтральний голосозвук. (Ці приближні вказівки не претендують ні в яким разі на непохибність і абсолютність — в якому контексті вони придбавають ріжних значінь — хочу вказати тільки на увагу, що іі треба звертати на наголошений, головний звук слова і рядка).
читати далі…