січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

лютий: календарпоезіяцитата


1 лютого


 


ПОКОЙОВИЙ
Оце ж як-раз мене й лякає. Засовом

Запер я двері до садка, проте…

КЛЯВДІО
 Ну, й що?


ПОКОЙОВИЙ
Вони в садку тепер сидять. На лавочці,

Де Аполлон стоїть, отой що з пісківця,
Кількоро в затінку отам край водограю,
Один на сфінксі сів собі. Його
Не видно нам, тис перед ним стоїть.

КЛЯВДІО
Чи чоловіки?


ПОКОЙОВИЙ
 Декільки. Та є й жінки.

Не по жебрацьки, лиш по старосвітськи
Зодягнені, як на ритовинах бува.
Хто так сидить без руху, як оце вони,
Жахливо-мовчки, й мертвії встромивши очі,
На тебе, мов в пусте повітря, спогляда —
Ні, то не люди. Хай Вельможність Ваша
Не сердяться, одначе стати поруч них
Я не насмілився б нізащо в світі.
Дасть біг, вони до ранку й зникнуть, а тепер —
Вельможний пан дозволять — засовцем
Запру я хатні двері й покроплю
Замок свяченою водою. Бо ніколи
Таких людей не бачив я на очі
Й очей таких немає у людей.

КЛЯВДІО
Як хочеш, так роби, й добраніч!
 

сторінка →


2 лютого

  • 1812 — народився Євген Гребінка, український письменник, поет, байкар, видавець
  • 1845 — народився Іван Пулюй, український науковець, перекладач
  • 1849 — народився Павол Орсаг, словацький поет, письменник
  • 1863 — народився Тимофій Бордуляк, український письменник
  • 1882 — народився Джеймс Джойс, ірландський письменник
  • 1892 — народився Федір Савченко, український історик, літературознавець, публіцист, дипломат
  • 1901 — народився Валер'ян Підмогильний, український письменник, перекладач
  • 1908 — помер Микола Дашкевич, український літературознавець, історик, фольклорист
  • 1936 — помер Євген Плужник, український поет, драматург, перекладач
  • 1951 — помер Антін Синявський, український історик, економіко-географ
  • 1981 — помер Михайло Гетьман, український та канадський громадський діяч, журналіст


 
ДО ЗОБАЧЕННЯ
 

От, слава тобі господи, і кінець книжці! Читайте її, панове добродійство, коли уподобаєте, а ні, так мовчіть — і без вас мене вилають, собаки, не за книжку, ні, вони книжки не поймуть, а за те, що я чоловік: така у них поведенція. На улиці, де я живу, чортів тиск, мовляв тієї собачні, тільки вийдеш з хати, зараз зза причілка на тебе: гав! гав! а там спід воріт, а там зза комори, та усе: гав та гав! Оттака стане голова! Махнеш рукою та й підеш дальш. Часом у руках і ціпок є, може б де котру заїдливішу зачепив би чи по морді, чи по боку, звісно, як би там прийшлось краще, так не такі! Муштровані, бодай їх! гавкають у захисті, а очей не покажуть!.. Далебі!

Хотів було я вам, панове, пустить свою книжку зимою, та як одніс у друкарню, як стали москалі друкарювать, так я вам кажу, і сміх, і горе! Чи ви повірите, що над одним листком та б'ються тиждень або і більше. Ти напишеш — гілля, — а він видруковує — гѣллѣ, это стало бить, каже красивей. «Та мовчи, будь ласка, москалю, та роби те, що тобі кажуть, за що гроші береш». От він як почує гроші, зараз і схаменеться. Що ж? трохи згодом знов уже перевертає посвоєму!.. Бивсь, бивсь я з ними, а тут уже і на весну повернуло, швидко і теплого Олексія…
 

сторінка →


3 лютого

сторінка →


4 лютого

сторінка →


5 лютого

  • 1804 — народився Юган Людвіг Рунеберг, фіно-шведський поет, філософ
  • 1836 — народився Микола Добролюбов, російський літературний критик, публіцист, поет
  • 1850 — народився Остап Терлецький, український громадсько-політичний діяч, публіцист, літературознавець
  • 1882 — народився Григорій Тимощук, український громадсько-політичний діяч, педагог, дипломат
  • 1916 — померла Алоїза Пашкевич, білоруська поетеса
  • 1936 — народилася Віра Панашенко, українська історикиня
  • 1940 — померла Софія Русова, український прозаїк, літературознавець, громадська діячка

сторінка →


6 лютого


 

Але ось від лану, де на сході видно було височезну, побілену божницю, почувся великий крик і гамір. Всі гості і робітники звернули очі в той бік. По хвилі показалася на вулиці мов чорна гоготяча хмара, — се був жидівський кагал з рабіном в середині, котрий мав звершити обряд посвячення підвалин нового дому.

Швидко ціла площа була залита Жидами, котрі своїм звичаєм говорили всуміш, голосно і борзо, снували мов мурашки в розваленій купині, оглядали все і немов таксували все очима, а опісля зітхали та похитували головами, немов би разом і дивувалися богацтву Лєона і жалували, що те богацтво в його, а не в їх руках. Немногі панки-христіяне, що теж були в тій купі, нараз помовкли і повідсувалися на бік, чуючися не в своїй тарілці. Околичний дідич хмурився і закусував губи зі злости, видячись в тім жидівськім натовпі, котрий ані крихітки не зважав на нього. Він певно в душі кляв сердечно свого „щирого приятеля Лєона“, але прецінь не втік, а достояв до кінця обряду, по котрім мала наступити перекуска.

Загальний гамір на площі не тільки не вгавав, але ще й побільшився. Щиголь, перепуджений наглим напливом того чорного, крикливого люду, почав пирхати по клітці та битися о дротики. Рабіна, старого, сивого Жида з довгою бородою, вели два шкільники попід руки і привели аж ід самій підвалині. Стиск зробився довкола такий, немовби кождий Жид хотів бути таки коло самого рабіна, не зважаючи, що там нема місця на тільки люда. Серед тиску і крику товпи не чути було й того, що читав рабін над підвалиною. А тільки коли шкільники час від часу у відповідь на його молитву викрикнули „умайн“, себ-то „амінь“, тоді й уся проча товпа повторяла за ними „умайн“.
 

сторінка →


7 лютого

  • 1478 — народився Томас Мор, англійський гуманіст, письменник
  • 1804 — народився Микола Маркевич, український історик, етнограф, письменник, фольклорист, композитор
  • 1812 — народився Чарлз Дікенс, англійський письменник
  • 1861 — народився Ксенофонт Сосенко, український етнолог
  • 1869 — народився Їндржих Баар, чеський письменник і релігійний діяч
  • 1878 — народився Лев Когут, український громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець
  • 1909 — помер Катюль Мендес, французький поет
  • 1933 — помер Микола Садовський, український актор, режисер, письменник і перекладач, громадський діяч


Осудовисько. (Прага; Берлін, 1923)

 

Незабаром опівдні на селі з'явилися обидва жандарі. Пішли просто до старости, далі — до пан-отця, потім — до панського двору, і — нарешті, вкупі з старостою та громадським стражником, подалися рівним шляхом до сушні.

Вікно було засунене, таксамо засов був замкнений.

— Нема Прошки дома! — промовив стражник. — Певне, десь подалась жебрати.

— Тим краще, — хитнув головою жандар, — і підступив до віконця.

Всі напружено прислухалися. Чули, ніби відтіль відгукується якесь приглушене воркотіння.

— А, там хтось спить! — упевнено промовив жандар і голосно застукав у двері. Мов хтось утяв, ураз стихло хропіння.

— Відчиніть, іменем закона! — вигукнув жандар і поторготів у двері.

Всередині щось зашелестіло, захрущало, а потім глибока, німа тиша відповідала на всі стуки, виклики та погрози.

— Вивалимо двері?! — загрозили жандарі й поглянули на старосту.

— Виваліть, — хитнув головою занепокоєний селянин, уже інстинктово передчуваючи, що за дверима ховається якась велика таємниця, котра його здивує і зробить йому прикрість. Дихав він швидко і синьою хусткою витирав спітніле чоло.
 

сторінка →


8 лютого

сторінка →


9 лютого


 

Але Лязіос був иншої гадки.

— Що людина як олень тратить тямку в путах Афродіти, се правда, тому залюблені повинні завсіди голови позичати у приятелів. І ось я придумав, що ми таки мусимо всісти на фенікійські кораблі, раз ми з ними повязалися. Якщо сього не зробимо, то вони сейчас догадаються, що нас хтось остеріг і не могучи продати нас Тірренам, продадуть нашу тайну… жрецям. Але я дібрав двацятьох земляків, яким розказав про підлі замисли Феніків. І ми на спілку придумали неаби який плян. Ми оба, то є ти і я приведемо зі собою на кораблі не тільки наші достатки та невільниці, але також по десять рабів-невольників, яких і посадимо до весел. Як тільки у віддалі засиніють побережа Кипру, Крети або якого иншого божого острова, то гадаю, що одинацять пар дужих пелязґійських рук порозбиває сих кількох крамарів-грабіжників, та доведе криводзьобі кораблі до бажаного суходолу. Треба тільки уважати, щоби ніхто з нас не остеріг Феніків про наші замисли. Але ледви чи се станеться. Наші земляки і самі гаразд знають, що се таке неволя у Тирі, Сідоні або хоч у Египті.
 

сторінка →


10 лютого

  • 1755 — помер Шарль Луї де Монтеск'є, французький філософ, письменник
  • 1837 — помер Олександр Пушкін, російський поет, драматург, прозаїк
  • 1890 — народився Борис Пастернак, російський поет, прозаїк, перекладач, лавреат Нобелівської премії 1958 року
  • 1891 — помер Олександр Огоновський, український правник, освітянин, політик, громадський діяч, редактор
  • 1895 — народився Василь Вишиваний, австрійський ерцгерцог, український військовий діяч, поет
  • 1898 — народився Бертольт Брехт, німецький драматург і режисер
  • 1913 — помер Арсеній Голенищев-Кутузов, російський письменник, поет
  • 1938 — помер Микола Попов, радянський партійний діяч, історик
  • 1938 — помер Андрій Хвиля, український радянський державний діяч, публіцист
  • 1944 — помер Марко Безручко, український військовий діяч, видавець

сторінка →


11 лютого

сторінка →


12 лютого

  • 1572 — народився Джон Донн, англійський поет
  • 1804 — помер Іммануїл Кант, родоначальник німецької класичної філософії
  • 1835 — народився Анатолій Кралицький, український літератор-прозаїк
  • 1839 — народився Віктор Василенко, український вчений-народознавець, етнограф, статистик, дослідник народних художніх промислів
  • 1870 — народився Борис Фармаковський, російський археолог, історик
  • 1871 — народився Лесь Мартович, український письменник-сатирик, правник
  • 1884 — народилася Наталія Полонська-Василенко, український історик
  • 1889 — народився Василь Олешко, український поет, прозаїк, журналіст, драматург
  • 1894 — народився Павло Козар, український історик, археолог, педагог
  • 1901 — народився Іван Сенченко, український письменник, журналіст
  • 1940 — помер Леонід Беркут, український історик, медієвіст, джерелознавець, викладач
  • 1947 — помер Моско Москов, болгарський поет


 

А Проць пішов у саму середину міста, на жидівску вулицю. В обох періях аж кишіло від жидівских склепиків.

Зараз таки зачепила єго каправа, горбата жидівка з крайного склепу.

— Що купуєте, ґаздо? Ходїть до мене!

— В тебе нема! — сказав Проць тай не подивив ся навіть на ню.

Жидівка вхопила єго за рукав.

— Чому нема? Ходїть!

Проць увійшов до склепу. На помостї й на поличках стояло всюди скло, триною й стухлою соломою обложене.

— Цвики є? — запитав Проць.

— Нема цвиків. Купіть собі лямпу. Дуже дешево. А сьвітить, ц-ц-ц.

— Іди, бо як ти засьвітю, то три дни тобі сьвічки в очах муть стояти!

Вийшов розлючений.

Жидівка вибігла за ним.

— Чуєте, ґаздо, як вам треба цвиків, то йдїть до мого зятя, отам-о з другого краю вулицї. Зараз вас мій Абрамко поведе.
 

сторінка →


13 лютого

  • 1769 — народився Іван Крилов, російський байкар
  • 1784 — народився Микола Гнєдич, український письменник, театральний діяч
  • 1877 — помер Михайло Смирнов, історик, педагог
  • 1882 — помер Огюст Барб'є, французький поет
  • 1883 — народився Петро Дятлів, український політичний діяч, перекладач, редактор, публіцист
  • 1889 — народився Іван Плескач, український живописець, краєзнавець, археолог
  • 1958 — помер Омелян Терлецький, український галицький педагог, громадський діяч, історик

сторінка →


14 лютого


Циган. (Джерзі Ситі, 1917)

 

Прокинувшись на другий день, циган як глянув, так і зомлїв!…

— „Де отсе я?… Куди се я забравсь?… Чи не в шинку? Так нї-ж бо: у шинку вікна не такі, та й стольцїв немає!… Ну, не дай Боже, та хто застане мене у сїх будинках! Адже-ж на менї й волося не зоставлють, — скажуть, що я прийшов красти! От-же коли прийшло на мою голову лихо!”

Тільки що се сказав, аж ось двери — рип! і увійшов якийсь синєкаптанник.

— „Добродїю!?” каже до його циган: „коли я зайшов сюди красти, або чого другого, то от чорна земля, щоб я іще почорнїшав! Щоб менї і руки й ноги повсихали! Щоб я зараз сказив ся! Щоб я сьвіту божого не побачив, коли я знаю, де я і що, куди отсе я зайшов!…”

„Що се ви, пане?” каже добродїй. „Чого се ви так божитесь?”

— „Який же я пан? Я не пан, а циган!”

„Господь з вами, пане! Що отсе вам приснилось? Чи ви-ж таки на цигана походили?”

— „Що за мара така?” думає циган. „Чоловіче добрий!” каже. „Годї тобі глузувати! Виведи тільки мене із сїх хат, так я твого й панства не хочу; та знайди менї мій бриль та свитку”.

„Та що бо отсе ви менї кажете, пане? Як би я посьмів над вами глузувати? Нате лишень одягайтесь, та ось принесу вам чаю”.

— „Що за диво?” думає циган. „Справдї він до мене так говорить, як до пана. Надїну вже, так і буть, сей жупан: що буде, то буде”.

Аж ось несуть йому чаю, — він пє; дають люльку, — він і люльку тягне; дають поросятини, — їсть він і поросятину. А потім знов чаю, а потім знов ковбас та поросятини, так що аж живіт йому обдуло!
 

сторінка →


15 лютого

  • 1833 — помер Микола Гнєдич, український письменник, театральний діяч
  • 1886 — народився Євген Преображенський, радянський партійний діяч, економіст, соціолог
  • 1900 — народився Антон Козаченко, український історик, бібліограф, книгознавець
  • 2000 — помер Володимир Гаврилюк, український поет, художник

сторінка →


16 лютого


 

І замовк. А я сидїв скулений на кріслї, як розбійник перед розпятєм, бо місія з парасолем очікувала мене неминучо, як два рази два — чотири. Може би зовсїм зрезиґнувати з „приємної“ поїздки до Львова і телєґрафічно відкликати нашу умову? Скоро вуйко вийшов із хати, я почав із цїлим нефалшованим патосом традувати тїтцї: яка то кольосальна нїсенїтниця — висилати мене до Львова з таким парасолем, а ще більше нїсенїтна — цїль того парасоля.

— На що Михайлови парасоля? — говорив я, впадаючи у щораз то більший фервор — коли верета або стара сїрачина зробить ту саму функцію ще лїпше, нїж дїравий і поломаний парасоль.

Тїтка признала правду моїм арґументам, але заявила свою безсильність супроти вуйкової придибахи, чи то-б то його сильної волї й енерґії.

— Що зробиш із упертим чоловіком? — говорила дуже траґічно. — Ану переконай тут старого дивака. Я бою ся навіть згадувати, бо готова ще що облизати, а він таки свого діпне, як раз уже напосїв ся.

— Але ж бо — апелював я тїтцї до серця — як же я буду ходити по Львові з таким доробалом? Тай навіть стидно таке дрантє давати до направи. Я ще не видїв його, але знаю, що певно взяти в руки, тай розлїзеть ся. Самі Жиди будуть сьміяти ся. А я маю час гаркати ся з ними? Я не задля парасоля їду до Львова.
 

сторінка →


17 лютого

  • 1664 — страчений Іван Богун, український військовий діяч періоду Хмельниччини
  • 1673 — помер Мольєр, французький драматург, актор, театральний діяч
  • 1853 — народився Ярослав Врхліцький, чеський поет, драматург, журналіст, перекладач
  • 1856 — помер Генріх Гейне, німецький поет
  • 1908 — народився Олекса Влизько, український поет, прозаїк
  • 1938 — розстріляний Григорій Холодний, український мовознавець
  • 1945 — помер Антін Коршнівський, український журналіст, редактор, видавець, громадський діяч
  • 1957 — помер Андрій Камінський, український письменник, публіцист

сторінка →


18 лютого

  • 1546 — помер Мартін Лютер, німецький протестантський реформатор
  • 1852 — народився Віктор Матюк, український композитор, фольклорист
  • 1856 — народилася Софія Русова, український педагог, прозаїк, літературознавець і громадська діячка
  • 1859 — народився Лев Падалка, український статистик, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, громадський діяч
  • 1892 — народився Михайло Криворотченко, український громадський діяч, журналіст, педагог, музеєзнавець, краєзнавець
  • 1931 — помер Микола Кареєв, російський історик, філософ
  • 1931 — помер Мілан Шуфлай, хорватський історик і письменник

сторінка →


19 лютого

  • 1812 — народився Зигмунт Красінський, польський поет, драматург
  • 1847 — народився Олександр Русов, український статистик, етнограф, фольклорист, громадський діяч
  • 1860 — народився Веніамін Кордт, український історик, бібліограф, бібліотекознавець, археограф, літературознавець, архівіст
  • 1887 — помер Едуард Даувес Деккер (Мультатулі), нідерландський письменник
  • 1894 — народився Григорій Андрій Трух, український військовик, один з авторів слів пісні «Ой у лузі червона калина»
  • 1951 — помер Андре Жід, французький письменник, лавреат Нобелівської премії (1947)
  • 1952 — помер Кнут Гамсун, норвезький письменник, Нобелівський лавреат 1920 року


«Із ідей». (Харків – Київ, 1929)

 

Проповідники містять мудрість народів. Он що! Чому ж професори не укладають приповідок?

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Їздець упав із коня. І відтоді кожний, хто впав із коня, почав називати себе їздцем.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Часто трапляється, що не бачимо якоїсь речі тому, бо вона занадто велика.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

— Бачиш, сину, як мудро устроїло все провидіння! Пташка складає яйця до гнізда. Писклята виклюються в пору, коли буде багато мушок і червячків, що служать їм поживою. Тоді вони співатимуть хвалу творцеві, що обсипає добродійствами всі свої твори…

— Чи й червячки співатимуть, татку?
 

сторінка →


20 лютого

День Героїв Небесної Сотні
  • 1523 — народився Ян Благослав, чеський церковний і освітній діяч
  • 1862 — народився Дмитро Айналов, російський історик, дослідник давньо-руського мистецтва
  • 1902 — народився Микола Андрусяк, український історик, педагог, літературний критик, есеїст, публіцист, громадський діяч
  • 1905 — народився Улас Самчук, український письменник, публіцист
  • 1977 — помер Григорій Коляда, український книгознавець

сторінка →


21 лютого

Міжнародний день рідної мови
  • 1677 — помер Бенедикт Спіноза, голландський філософ
  • 1850 — народився Вікентій Хвойка, археолог, відкривач Трипільської, Зарубинецької та Черняхівської культур
  • 1876 — народився Семен Вітик, український громадсько-політичний і профспілковий діяч
  • 1880 — помер Ізмаїл Срезневський, український філолог-славіст
  • 1936 — померла Леся Верховинка, українська письменниця, поетеса, драматург
  • 1942 — ймовірна дата загибелі Олени Теліги, української поетеси, публіцистки, літературного критика

сторінка →


22 лютого

  • 1788 — народився Артур Шопенгауер, німецький філософ-ірраціоналіст
  • 1806 — народився Левко Боровиковський, український поет, фольклорист, етнограф
  • 1880 — народився Осип Турянський, український письменник, літературний критик, освітянин
  • 1883 — народився Станіслав Булак-Балахович, білоруський військовий діяч, генерал
  • 1905 — помер Дмитро Михаловський, російський поет, перекладач
  • 1942 — помер Стефан Цвейг, австрійський письменник

сторінка →


23 лютого

  • 1758 — народився Василь Капніст, український поет, драматург
  • 1839 — народився Всеволод Крестовський, російський письменник, поет
  • 1859 — помер Зигмунт Красінський, польський поет, драматург
  • 1879 — народився Казимир Малевич, український художник-авангардист польського походження, педагог, теоретик мистецтва
  • 1890 — народився Кость Кисілевський, український мовознавець


 

Через деякий час повернувся Антін і приніс свій самогон. Окрім того він роздобув ковбаси і огірків. „Ґаліфе“ повеселійшали і подобрійшали. Пили повними шклянками і говорили: „Ми разі настаящімі хахламі бить не можем? Вот моглі крічать „слава“, „хай жівє“ і прочія разності?!..

Антін чаркував разом з ними, але з його голови ніяк не зникала думка випитати в них, що вони за люде і що мають робити далі? Подумавши трохи, він сказав:

— А знаєте що! Таж ви мені ще й досі не заприсяглися, що ви справжні Українці!

— А разі єтаво і так не відать, что лі?! Посмотрі толькі на картуз і січас увідіш, что єто такоє!

— Та у вас той… значок український, але ви самі що таке? Москалики якійсь, не що инше…

— Ну, а ти разі нє бивал в Москвє? Вот тєто ґород. Однєх церков сорок сороков. А что єто Кієв, єта дрянь? Тут дєвкі в баню нє ходят, а там ого!..

— То Москва, а це Київ. Навчіться шанувати того, що вас годує, — сказав Антін.

— Ну, нєт! Чтоби прісягу дєлать на настаящаво хахла, так нужно бить настаящім дураком! В нас єсть матушка Волґа, а на Волґє утьос і всьо такоє прочєє… Ех, пой і вєсєлісь, када время настало!..

Антін був на підпитку. Розмахуючи руками, він щось говорив: „Ага! Так ви республіки не визнаєте?! Так ви, значиться, буржуаза і контр…“

Закінчити йому не вдалося, бо десять цупких рук потяглося до нього і схопили його…

— Я ще вам віддячу колись! — встиг крикнути він.

Глухі важкі удари кулаків наповнили помешкання редакції „Селянська Доля“…
 

сторінка →


24 лютого

  • 1463 — народився Джованні Піко делла Мірандола, італійський філософ
  • 1786 — народився Вільгельм Грімм, німецький філолог, фольклорист і казкар
  • 1795 — помер Григорій Кониський, український філософ, письменник і проповідник
  • 1842 — народився Юліан Романчук, письменник, журналіст, видавець
  • 1849 — помер Вацлав Залеський, польський етнограф, поет, драматург
  • 1865 — народився Іван Липа, український громадсько-політичний діяч, письменник
  • 1926 — померла Софія Окуневська-Морачевська, українська лікарка, освітянка, феміністка та ерудитка

сторінка →


25 лютого

  • 1707 — народився Карло Ґольдоні, італійський драматург
  • 1850 — народився Володимир Барвінський, український письменник, публіцист, видавець
  • 1852 — помер Томас Мур, ірландський поет
  • 1867 — народився Ілля Галант, український історик, археограф, педагог, письменник
  • 1871 — народилася Леся Українка, українська письменниця, перекладачка
  • 1876 — помер Северин Ґощинський, польський поет українського походження
  • 1880 — помер Антоній Шнайдер, польський краєзнавець, історик, археолог, етнограф
  • 1887 — народився Лесь Курбас, український режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач
  • 1935 — розстріляний Пилип Загоруйко, український письменник, публіцист
  • 1942 — помер Володимир Старосольський, український громадсько-політичний діяч, правник
  • 1945 — помер Аркадій Любченко, український письменник, редактор
  • 1954 — помер Юрій Яновський, український письменник, військовий журналіст
  • 1959 — помер Степан Сірополко, український громадський діяч, педагог, книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф
  • 2010 — помер Ярослав Дашкевич, український історик, археограф

сторінка →


26 лютого

  • 1564 — народився Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург
  • 1802 — народився Віктор Гюґо, французький письменник
  • 1863 — народився Іван Бажанський, український письменник, педагог
  • 1893 — народився Валентин Отамановський, український історик, бібліограф, краєзнавець, громадсько-політичний діяч


 

ДЖЕНАРО. Моя мати.

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Твоя мати, твоя мати! О, Дженаро! Так ти дуже любиш твою мати?

ДЖЕНАРО. Але-ж разом з тим я її ніколи не бачив. Це повинно здивувати вас. Отже, не знаю, через що, мені хочеться довіритись вам. Я повідаю вам те, чого ще нікому не казав, навіть моєму побратимові, Мафіо Орсіні. Може це трохи чудно довірятися так зовсім чужій людині, але мені здається, що ви для мене не зовсім чужа людина. — Я капітан, що не знає своєї родини. Мене виховав калябрійський рибалка й я думав, що то мій батько. У той день, коли мені стало шіснадцять років, той рибалка сказав мені, що він не є мій батько. Через якийсь час приїхав один сіньор і убрав мене, як лицаря, після чого поїхав, не піднявши забрала од свого шолому. Іще трохи згодом якийсь таємничий чоловік, увесь у чорному, приніс мені листа. Я розгорнув його. То писала до мене моя мати, моя мати, якої я не знав, яку я уявляв собі у мріях доброю, ласкавою, ніжною, гарною, як от ви, — моя мати, яку я любив усіми силами моєї душі! Цей лист повідомляв мене, не називаючи ніякого імени, що я високого походження й що моя мати дуже нещаслива. Бідна мати!

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Добрий Дженаро!

ДЖЕНАРО. З того дня я зробився лицарем авантурником, бо вважаючи себе уже чимсь по походженні, я хотів бути чимсь і по зброї. Я сходив усю Італію, але де-б я не знаходився, першого дня кожного місяця мене одвідує той самий посланець. Він дає мені листа від матері, одбірає мою відповідь і зникає. Він не каже мені нічого й я не говорю до нього, бо він глухий і німий.

ДОНА ЛЮКРЕЦІЯ. Так ти нічого не знаєш про твою родину?

ДЖЕНАРО. Я знаю, що в мене є мати, що вона нещасна й що я віддав-би своє життя на цьому світі, щоб побачити її сльози, й усе моє життя на тому світі, щоб побачити її усмішку. От і все.
 

сторінка →


27 лютого

  • 1807 — народився Генрі Лонгфелло, американський поет, перекладач
  • 1860 — народився Тимотей Старух, український громадсько-політичний діяч
  • 1891 — помер Ксаверій Ліске, польський історик, засновник Львівської історичної школи
  • 1920 — помер Роберт Фоґель, український астроном
  • 1938 — помер Олександр Кремена, японіст, перекладач
  • 1939 — померла Іоганна Амброзіус, німецька поетеса
  • 1943 — помер Костіс Паламас, новогрецький поет, белетрист, критик
  • 1945 — помер Осип Роздольський, український богослов, філолог, перекладач, етнолог
  • 1956 — помер Шарль Фолєі, французький письменник

сторінка →


28 лютого

  • 1533 — народився Мішель де Монтень, французький письменник і філософ
  • 1801 — народився Мотеюс Валанчус, литовський письменник, церковний діяч
  • 1826 — народився Памфіл Юркевич, український філософ, педагог
  • 1845 — помер Василь Анастасевич, український бібліограф, письменник, перекладач
  • 1856 — народився Платон Панченко, український поет
  • 1886 — народився Макс Фасмер, німецький мовознавець-славіст
  • 1895 — народився Михайло Матчак, український військовий і політичний діяч, публіцист
  • 1896 — помер Анте Старчевич, хорватський політик, публіцист, письменник
  • 1911 — помер Іван Созанський, український галицький історик, філолог, педагог
  • 1938 — розстріляний Дмитро Тась, український письменник, поет-неосимволіст, журналіст, перекладач

сторінка →


29 лютого

  • 1896 — народився Микола Любченко, український письменник, журналіст
  • 1940 — помер Едвард Фредерік Бенсон, англійський романіст
  • 1975 — помер Антін Рудницький, український композитор, піаніст і диригент

сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень