Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
Київ: Соцеквидав України, 1937
А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж
 
Ж
 

жбан  •  жбанок  •  жбанячий  •  жбир  •  жбурити  •  жбурляти  •  жбурнути  •  жбух!  •  жбухати  •  жбухнути  •  жвавий  •  жвавість  •  жваво  •  жвавота  •  жвака  •  жвакання  •  жвакати  •  жвакнути  •  жвакота  •  жвакування  •  жвакувати  •  жвакун  •  жвакуня  •  жвати  •  жвахтати  •  жвачка  •  жвякати  •  жвяхтіти  •  жгринджатися  •  жгут  •  жданий  •  жданики  •  жданки  •  ждання  •  ждати  •  жджок  •  же  •  жеб  •  жебоніти  •  жебрак  •  жебран  •  жебраний  •  жебранина  •  жебрати  •  жебрацтво  •  жебрацький  •  жебрачий  •  жебрачка  •  жебри  •  жебрій  •  жебрувати  •  жевжик  •  жевжикувати  •  жевжичок  •  жеврій  •  жевріти  •  жеврітися  •  жегнання  •  жегнати  •  жегнатися  •  жежель  •  жежко  •  жезл  •  жезло  •  желізний  •  желіпало  •  желіпання  •  желіпати  •  желонка  •  жельман  •  жемериння  •  жемчуг  •  жемчужина  •  жемчужний  •  жемчужок  •  женавий  •  женило  •  женити  •  женитися  •  жених  •  женихання  •  женихатися  •  женихівський  •  женихливий  •  женихливість  •  женишенько  •  женишина  •  женишище  •  женишок  •  женіння  •  женничка  •  жентиця  •  жентичник  •  женців  •  женчик  •  женчиха  •  женчуг  •  жень  •  женькиня  •  женьчар  •  женьчарка  •  женьчуги  •  жербій  •  жерва  •  жерделя  •  жердина  •  жердка  •  жердь  •  жердя  •  жердяний  •  жереб  •  жеребець  •  жеребитися  •  жеребна  •  жеребцювати  •  жеребчик  •  жереб'я  •  жереб'ячий  •  жерелатий  •  жерело  •  жерелуха  •  жерельце  •  жереп  •  жерепмик  •  жеретій  •  жеретія  •  жеретіяка  •  жерех  •  жерецький  •  жерібна  •  жерлига  •  жерлистий  •  жерло  •  жерлуха  •  жерлянка  •  жерниця  •  жернівка  •  жерства  •  жерстина  •  жерстити  •  жерсть  •  жерстяний  •  жерстянка  •  жертва  •  жертвувати  •  жерти  •  жертівня  •  жертка  •  жертовник  •  жерть  •  жеруха  •  жерцем  •  жерявий  •  жестер  •  жєс  •  жєсати