Словник української мови (1937)/жевріти
| ◀ жеврій | Словник української мови Ж жевріти |
жеврітися ▶ |
|
Же́вріти, рію, єш, гл. Гореть без пламени, рдеть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.
| ◀ жеврій | Словник української мови Борис Грінченко Ж жевріти |
жеврітися ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жевріти
Борис Грінченко
1937
Же́вріти, рію, єш, гл. Гореть без пламени, рдеть. Жар червоним золотом жевріє. Г. Барв. 458. Зоря жевріє. Там зроду жевріє любов.