Словник української мови (1937)/жерелатий

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
жерелатий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Жерела́тий, а, е. С большим отверстием, большим жерлом. То ж товста нитка, — намисто на неї не налізе. — Налізе: воно жерелате дуже. Черн. у.