Словник української мови (1937)/жерти
| ◀ жертвувати | Словник української мови Ж жерти |
жертівня ▶ |
|
Же́рти, жеру́, ре́ш, гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові розкрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.