Словник української мови (1937)/жеребцювати
| ◀ жеребна | Словник української мови Ж жеребцювати |
жеребчик ▶ |
|
Жеребцюва́ти, цю́ю, єш, гл. Быть жеребцом. Употреблено Котляревским в рассказе о превращении различных народов в животных. Звіркує шведин вовком там, датчанин добре жеребцює. Котл. Ен. IV. 12.