Словник української мови (1937)/женіння
◀ женишок | Словник української мови Ж женіння |
женничка ▶ |
|
Жені́ння, ня, с. Женитьба. Мнж. 164. Продам кобилу на женіння та куплю горілки. Лебед. у. Ум. Жені́ннячко. В мено брати — на женіннячко. Грин. III. 27.