Словник української мови (1937)/желіпало

< Словник української мови (1937)

◀ желізний

Словник української мови
Борис Грінченко
Ж
желіпало

желіпання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Желіпало, ла, м. 1) Медленно ядущий. 2) Крикун.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/желіпало&oldid=660490