Словник української мови (1937)/жегнати
| ◀ жегнання | Словник української мови Ж жегнати |
жегнатися ▶ |
|
Жегна́ти, на́ю, єш, (кого), гл. Прощаться с кем. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.
| ◀ жегнання | Словник української мови Борис Грінченко Ж жегнати |
жегнатися ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жегнати
Борис Грінченко
1937
Жегна́ти, на́ю, єш, (кого), гл. Прощаться с кем. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.