Словник української мови (1937)/жень

by Борис Грінченко

◀ женчуг

Словник української мови Борис Грінченко Ж жень

женькиня ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жень, ні, ж. 1) Сжин, ужин. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снаряд, посредством которого взлезают на дерево для осматривания бортей. Радом. у.