Словник української мови (1937)/жвакувати

by Борис Грінченко

◀ жвакування

Словник української мови Борис Грінченко Ж жвакувати

жвакун ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жвакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849). 23. 2) = Жва́кати.