Словник української мови (1937)/жданки

by Борис Грінченко

◀ жданики

Словник української мови Борис Грінченко Ж жданки

ждання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жданки, ків, м. мн. Ожидание. Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили… поїли. Ном. № 5627.