Словник української мови (1937)/жевжик
◀ жебрувати | Словник української мови Ж жевжик |
жевжикувати ▶ |
|
Же́вжик, ка, м. 1) Воробей. 2) Ветренник, вертопрах. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. Жевжичок.
◀ жебрувати | Словник української мови Борис Грінченко Ж жевжик |
жевжикувати ▶ |
|
Словник української мови — Ж
жевжик
Борис Грінченко
1937
Же́вжик, ка, м. 1) Воробей. 2) Ветренник, вертопрах. Чортів жевжик. Ном. № 3256. Жевжики, що дівчат обдурювали. Кв. II. 421. Ум. Жевжичок.