Словник української мови (1937)/жвавий

by Борис Грінченко

◀ жбухнути

Словник української мови Борис Грінченко Ж жвавий

жвавість ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Жва́вий, а, е. Живой, бойкий, резвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 123. Ум. Жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда. МВ. III. 84.