Словник української мови (1937)/жебри
◀ жебрачка | Словник української мови Ж жебри |
жебрій ▶ |
|
Же́бри, рів, м. мн. Нищенствование, попрошайничество, прошение милостыни. Піти́ на же́бри. Пойти нищенствовать. Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти. Ном. № 9871.