Словник української мови (1927)/воробець

by Борис Грінченко

◀ воробень

Словник української мови Борис Грінченко В воробець

воробиця ▶

Київ: Горно, 1927

Воробе́ць, бця́, м. 1) = Горобе́ць. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяни́й. Пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.