Словник української мови (1927)/вороненя
| ◀ вороненький | Словник української мови В вороненя |
воронець ▶ |
|
Вороненя́, ня́ти, с. = Вороня́. Ворон послав вороненя, воно й полетіло. Грин. I. 163. Ум. Вороненя́тко. Прилітає ворон з вороненятком. Грин. I. 162.