Словник української мови (1927)/воркін
| ◀ ворка | Словник української мови В воркін |
воркіт ▶ |
|
Воркі́н, куна́, м. = Воркоту́н. У запічку да й воркін ворчить. Грин. III. 99.
| ◀ ворка | Словник української мови Борис Грінченко В воркін |
воркіт ▶ |
|
Словник української мови — В
воркін
Борис Грінченко
1927
Воркі́н, куна́, м. = Воркоту́н. У запічку да й воркін ворчить. Грин. III. 99.