Словник української мови (1927)/воркотати
| ◀ воркотання | Словник української мови В воркотати |
воркотіти ▶ |
|
Воркота́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849). 58. *2) Ворковать. 3) Кричать. Сл. Нік.
| ◀ воркотання | Словник української мови Борис Грінченко В воркотати |
воркотіти ▶ |
|
Словник української мови — В
воркотати
Борис Грінченко
1927
Воркота́ти, чу́, ти́ш, гл. 1) Мурлыкать. Ой кіт буде воркотати. Макс. (1849). 58. *2) Ворковать. 3) Кричать. Сл. Нік.