Словник української мови (1927)/ворогувати
| ◀ ворогування | Словник української мови В ворогувати |
ворож ▶ |
|
Ворогува́ти, гу́ю, єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.
| ◀ ворогування | Словник української мови Борис Грінченко В ворогувати |
ворож ▶ |
|
Словник української мови — В
ворогувати
Борис Грінченко
1927
Ворогува́ти, гу́ю, єш, гл. Враждовать. Баба, що ворогує на ню. Ном. № 13409. Вони на тебе ворогують, я буду ворог їм заклятий. К. Псал. 312.