Словник української мови (1927)/воркотання
◀ воркота | Словник української мови В воркотання |
воркотати ▶ |
|
Воркота́ння, ня, с. 1) Мурлыканье. 2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. III. 82.
◀ воркота | Словник української мови Борис Грінченко В воркотання |
воркотати ▶ |
|
Словник української мови — В
воркотання
Борис Грінченко
1927
Воркота́ння, ня, с. 1) Мурлыканье. 2) Ворчанье. А з свекорком брання — тільки воркотання. Грин. III. 82.