Словарь української мови (1924)/стусан

by Борис Грінченко

◀ стурбуватися

Словарь української мови Борис Грінченко С стусан

стусати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стуса́н, на́, сту́сень, сня, м. Тумакъ, ударъ кулакомъ. Гей хто зо мною вийде битись, покуштувати стусанів? Котл. Ен. II. 15. Стуса́на да́ти. Ударить кулакомъ. Такого стусана дав, що так і облилась сльозами. Св. Л. 51.