Словарь української мови (1924)/стугоніти
| ◀ стугон | Словарь української мови С стугоніти |
студенець ▶ |
|
Стугоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. I. 147.
| ◀ стугон | Словарь української мови Борис Грінченко С стугоніти |
студенець ▶ |
|
Словарь української мови — С
стугоніти
Борис Грінченко
1924
Стугоні́ти, ню́, ни́ш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. I. 147.