Словарь української мови (1924)/стужитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стужитися
Берлін: Українське слово, 1924

Стужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Опечалиться. А хмурка луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. I. 65.