Словарь української мови (1924)/стужитися
| ◀ стужавіти | Словарь української мови С стужитися |
стужка ▶ |
|
Стужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Опечалиться. А хмурка луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. I. 65.
| ◀ стужавіти | Словарь української мови Борис Грінченко С стужитися |
стужка ▶ |
|
Словарь української мови — С
стужитися
Борис Грінченко
1924
Стужи́тися, жу́ся, жишся, гл. Опечалиться. А хмурка луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. I. 65.